Просторово-часова адаптивна обробка
частота Допплера
Рисунок 1. До пояснення принципу просторово-часової адаптивної обробки
Рисунок 1. До пояснення принципу просторово-часової адаптивної обробки
Просторово-часова адаптивна обробка
Однією з основних вимог, що висуваються до сучасних бортових радіолокаторів, є вимога виявлення рухомих цілей за присутності пасивних та активних перешкод. Вирішення подібних завдань для бортових радіолокаторів має істотну особливість, пов’язану з рухом платформи, на якій встановлено радіолокатор. Данна особливість полягає в тому, що пасивні перешкоди, які являють собою сигнали, відбиті від нерухомих наземних розсіювачів, набувають допплерівського зсуву частоти. Отже, такі перешкоди не можуть бути ефективно подавлені методами, що застосовуються у наземних радіолокаторах, до яких відноситься, зокрема, черезперіодна компенсація сигналів відлуння, що мають однаковий фазовий набіг. Для рухомого бортового радіолокатора пасивна перешкода розподілена і у просторі (за дальністю та азимутом) і у частотній області. При цьому частота Допплера пасивної перешкоди буде залежати від кута між напрямком руху платформи та напрямком на розсіювач. Для радіолокатора бічного огляду пасивна перешкода від розсіювача, розташованого в момент зондування перпендикулярно курсу платформи, буде мати нульову частоту Допплера.
На Рисунку 1 представлено приклад сигнально-перешкодової обстановки для бортового радіолокатора бічного огляду в системі координат «частота Допплера — кут візирування (азимут)». Даний пример відповідає ситуації, коли в промені антени радіолокатора знаходиться рухома ціль на фоні пасивної перешкоди. Крім цього, по бічній пелюстці діаграми направленості впливає активна перешкода.
Спектр пасивної перешкоди зображено зеленим кольором. Внаслідок модуляції діаграмою направленості антени розподіл амплітуди пасивної перешкоди має гребінчастий характер. При нульовому куті візирування (тобто перпендикулярно курсу руху платформи) допплерівська частота пасивної перешкоди дорівнює нулю. З відхиленням лінії візирування розсіювача від нульового напрямку в спектрі пасивної перешкоди виникає допплерівська складова.
Сірим кольором зображено спектр активної перешкоди. В даному випадку перешкода має спектр, який перекриває всю смугу частот Допплера, що обробляє радіолокатор, і впливає по бічній пелюстці діаграми направленості.
Синім символом зображено сигнал відлуння цілі, яка знаходиться по центру променю, і рухається з певною радіальною швидкістю.
З рисунку видно, що при використанні звичайних методів обробки, тобто порізно просторової і часової обробки, ціль буде маскуватися перешкодами. Так, селекція за нульовою частотою Допплера не забезпечує подавлення пасивної перешкоди, оскільки залежно від кута візирування можуть виникати пасивні перешкоди (в том числі по бічним пелюсткам діаграми направленості), які мають таку саму частоту Допплера, що й ціль. Крім того, якщо ціль буде мати малу швидкість (і, відповідно, малу допплерівську добавку частоти), то її сигнали відлуння будуть придушені разом із пасивною перешкодою. Просторова обробка (фільтрація перешкод з певного кута надходження) спричиняє «засліплення» радіолокатора, як по повільним, так і по швидким цілям, які потрапляють по азимуту в зону придушення.
Для подолання зазначених складнощів розроблено алгоритм просторово-часової адаптивної обробки (англ. Space-Time Adaptive Processing, STAP). Принцип її полягає в тому, що для захисту від перешкод формується просторово-часовий фільтр, параметри якого адаптуються залежно від параметрів руху платформи та від обстановки перешкод. Залежно від швидкості руху платформи розраховуються значення частот Допплера пасивних перешкод для заданих напрямків візирування. Розраховані значення використовуються для побудови фільтру придушення. В напрямках, де виявлені активні перешкоди, формуються нулі діаграми направленості, чим забезпечується просторова селекція. Крім цього, для побудови фільтрів виконується розрахунок коваріаційної матиці перешкод за результатами вимірювань.
Щоби пояснити суть просторово-часової адаптивної обробки графічно, звернемося до Рисунку 1. З нього видно, що спектр пасивної перешкоди має вид гребня, повернутого в площині «Допплер — Азимут». Для придушення такої перешкоди двовимірний просторово-часовий фільтр повинен мати характеристику, інверсну до спектру перешкоди, тобто його характеристика має бути повернута під таким самим кутом і мати провал там, де спектр перешкоди має максимум.
Реалізація методу STAP полягає в обробці вибірки радіолокаційних сигналів з виходу кожного елементу антенної решітки, отриманих за декілька періодів повторення когерентних зондувальних імпульсів. На виході алгоритму обробки сигнал являє собою лінійну комбінацію або зважену суму вхідних сигналів. При цьому вагові коефіцієнти для кожного сигналу розраховуються адаптивно, на основі аналізу поточної обстановки перешкод, в ході якого обчислюються елементи коваріаційної матриці перешкод. Обчислення елементів цієї матриці виконується за результатами вимірювань в тестових зонах поблизу аналізованої комірки дальності. В результаті виконується адаптація характеристики тракту обробки радіолокатора до фактичного двовимірного спектру перешкод, чим забезпечується приймання сигналів відлуння цілей при одночасному придушенні як пасивних так і активних перешкод.