www.radartutorial.eu www.radartutorial.eu Основи радіолокації

Відбивна здатність

Розподіл Маршалла-Палмера
стратиформний
конвективний

Рисунок 1: можлива кількість крапель води (N) на кубічний метр залежно від їхнього діаметра (D) для двох прикладів типів опадів (за Маршаллом і Палмером).

Розподіл Маршалла-Палмера
стратиформний
конвективний

Рисунок 1: можлива кількість крапель води (N) на кубічний метр залежно від їхнього діаметра (D) для двох прикладів типів опадів (за Маршаллом і Палмером)[1]

Відбивна здатність

Відбивна здатність (Z) є мірою ефективної площі зворотного розсіювання цілей, які можуть бути виявлені метеорологічним радаром, і є аналогом ефективної поверхні розсіювання для оглядового радара. Вона характеризує потужність, що розсіюється назад гідрометеорами (краплями води, кристалами снігу, градинами та крупою). Відбивна здатність визначається як сумарна площа зворотного розсіювання дрібних частинок на один кубічний метр з діелектричною проникністю, більшою за нуль. Це значення пропорційне шостому степеню діаметра сферичного об'єкта. Оскільки кожна дощова крапля або сніжинка має різний діаметр, неможливо отримати значення простим множенням на кількість частинок. Тому відбивна здатність є сумою внесків усіх окремих частинок у кубічному метрі простору з урахуванням моделі розподілу різних розмірів крапель:

де

N0 = параметр форми (mm-7-µ·m3)
D = діаметр краплі (мм)
Λ = крутизна експоненціальної функції (mm-1)(1)

Відбивна здатність Z залежить від розміру та кількості дощових крапель в одиниці об'єму і має одиницю вимірювання mm⁶·m⁻³. Вона пропорційна енергії, що розсіюється назад до антени всіма розсіювальними частинками в імпульсному об'ємі. Якщо краплі не мають сферичної форми, то D означає діаметр сфери, еквівалентної за об'ємом.

Зв'язок між відбивною здатністю та інтенсивністю опадів

Відбивну здатність, виміряну радаром, необхідно співвіднести з кількістю опадів, що досягає поверхні землі. Інтенсивність опадів R залежить від кількості дощових крапель у вимірюваному об'ємі, а також від швидкості їх падіння v(D), яка, своєю чергою, залежить від розміру крапель. Об'єм дощових крапель пропорційний D3:

Співвідношення між відбивною здатністю та інтенсивністю опадів

Оскільки енергія, прийнята антеною, залежить від багатьох факторів, для метеорологічних цілей відбивну здатність було спеціально визначено таким чином, щоб усі інші впливи були зведені до одного коефіцієнта та одного показника степеня. Таким чином, відбивна здатність залежить лише від властивостей цілі. Для дощу вона тим більша, чим більше крапель і чим вони більші. Зазвичай її виражають у логарифмічній одиниці dBZ, де dB є загальноприйнятим скороченням для децибела, а Z означає відбивну здатність.

Відбивну здатність (Z) або її логарифмічні значення (dBZ) можна перетворити на інтенсивність опадів (R, у [мм/год]) за допомогою такого співвідношення:

Завдяки багаторічним спостереженням було визначено велику кількість різних значень для a та b. Ці значення індивідуально налаштовуються для кожної радіолокаційної станції (а для мобільних систем — також для кожного місця встановлення) і зберігаються у відповідній таблиці.

Залежно від конфігурації радара та конкретної метеорологічної ситуації можливі неоднозначності. Тому для кількісного аналізу інтенсивності опадів необхідно використовувати додаткові контрольні вимірювання.

Порівняння відбивної здатності

Радар став важливим інструментом метеорології для вимірювання опадів та виявлення небезпечних погодних явищ. Грози, урагани тощо виникають унаслідок перенесення теплової енергії від поверхні землі або теплих морів до атмосфери. Коли теплі вологі повітряні маси піднімаються вгору, водяна пара конденсується, утворює хмару і вивільняє приховану теплоту.

Гроза є дуже динамічним явищем: вона розвивається, досягає максимуму, потім слабшає і зрештою згасає. Отже, це не є стабільний об'єкт, який просто переміщується за напрямком вітру. Тому метеорологічний радар повинен достатньо часто сканувати небо, пристосовуючись до темпу зміни погодної ситуації.

Загальноприйнято оновлювати попередження про небезпечні погодні явища кожні 5 хвилин. Однак для вимірювання опадів достатньо оновлення кожні 15 хвилин. Таким чином потік даних за 24 години не перетворюється на надмірно великий обсяг інформації.

Від метеорологічного радара очікується, що він не лише виявлятиме інтенсивність дощу, а передусім вимірюватиме її. Тому такі радари повинні бути дуже точно відкалібровані та мати широкий динамічний діапазон (від 60 до 100 дБ і більше), щоб однаково ефективно працювати як із слабким дощем на великих відстанях, так і зі зливами поблизу радара. На відміну від метеорологічних відбиттів, паразитні сигнали від літаків, птахів або нерухомих наземних об'єктів зазвичай з'являються на екрані окремо або невеликими групами. Опади ж розподілені у великому об'ємі простору, а їхні частинки можуть мати найрізноманітнішу форму (краплі води, кристали льоду, град, сніг або їхні комбінації).

Тому (а також через зміни розподілу розмірів крапель води) не існує однозначної кількісної залежності між кількістю опадів та амплітудою радіолокаційного відбиття.

Випадок A

Показано легку хмару без опадів. Прийнятий сигнал буде відносно слабким.

Випадок A Випадок A

Випадок B

Цей випадок описує хмарне утворення з опадами (наприклад, слабким дощем або мрякою). У такій ситуації можна очікувати значно сильнішого відбитого сигналу.

Випадок B Випадок B

Випадок C

Цей випадок показує потужну хмару, що містить великі об'єми дощу. Це може бути, наприклад, сильна гроза. Щільність такого утворення дуже висока, тому прийнятий відбитий сигнал буде дуже інтенсивним.

Випадок C Випадок C

Таблиця 1: Відповідність між рівнем прийнятого сигналу відбиття та можливими метеорологічними явищами

На основі досвіду та досліджень, виконаних на різних частотах випромінювання, можна скласти таблицю, яка встановлює відповідність між силою прийнятого відбитого сигналу, відбивною здатністю та можливими метеорологічними явищами, що дозволяє ідентифікувати прийняте відбиття.

Однак слід пам'ятати, що силу прийнятих відбитих сигналів від різних метеорологічних явищ неможливо однозначно зіставити з точно визначеною таблицею. Тому таку таблицю слід розглядати лише як орієнтовний довідковий засіб.

Відбивна здатність метеорологічних явищ

Самого лише значення виміряної відбивної здатності зазвичай недостатньо, щоб надійно розрізняти окремі типи погодних явищ, оскільки в іншому випадку результат буде недостатньо точним. Тому часто застосовуються додаткові методи, такі як вимірювання доплерівської частоти або вимірювання в різних площинах поляризації.

Тип і склад дощових хмар також мають велике значення. Розмір крапель істотно впливає на загасання сигналу та відбивну здатність метеорологічного явища. Крім того, за кількістю опадів можна з високою ймовірністю оцінити спектр розподілу розмірів крапель у хмарі. Якщо цей розподіл відомий, можна оцінити відповідну відбивну здатність, а шляхом порівняння з відомими емпіричними співвідношеннями визначити і кількість опадів.

Очікувану відсоткову частку крапель води різних розмірів для різної інтенсивності опадів наведено в наступній таблиці:

Діаметр краплі
(D - см)
Інтенсивність опадів (мм/год)
0,251,252,512,5
відсоткова частка крапель води певного розміру
0,0528,010,97,32,6
0,1050,137,127,811,5
0,1518,231,332,824,5
0,203,013,519,025,4
0,250,74,97,917,3
0,30-1,53,310,1
0,35-0,61,14,3

Таблиця 2: статистичний розподіл розмірів крапель води

На основі цієї інформації можна оцінити відбивну здатність і для інших значень інтенсивності опадів. Знання складу хмар також дозволяє більш детально моделювати та характеризувати їх.

При цьому необхідно враховувати також температуру, оскільки загасання електромагнітних хвиль залежить від температури.

Похибка оцінювання

Слід пам'ятати, що визначення різних метеорологічних явищ на основі отриманих радіолокаційних відбиттів не забезпечує високої точності. За даними одного з джерел (MIT Labs, США), використання попередньо визначених шкал може призводити до похибок від 50 % до 100 %. Проте ці похибки можна значно зменшити шляхом калібрування за допомогою метеорологічних станцій, які використовують фізичні методи вимірювання (наприклад, кількість опадів там визначається з точністю від 5 % до 10 %). Додаткове застосування сучасних методів інтерполяції дозволяє знизити похибку до 20 %–50 %. І тут результат залежить від точності збору й обробки даних, а також від оптимального вибору місця розташування радіолокаційної станції.

Град

Виявлення зон випадіння граду є важливою функцією метеорологічного радара. Однак деякі методи його ідентифікації потребують складніших радіолокаційних систем.

Таблиця інтенсивності радіолокаційних відбиттів

Важливо! Відбивну здатність різних метеорологічних явищ можна порівнювати лише відносно, оскільки відбитий сигнал значною мірою залежить від частоти, а дані двох різних радіолокаційних станцій майже напевно не будуть однаковими.

Кожна метеорологічна радіолокаційна станція має таблицю інтенсивності радіолокаційних відбиттів, яка дає змогу за рівнем прийнятих антеною відбитих сигналів робити висновки щодо різних типів метеорологічних явищ. Ця таблиця використовується для відокремлення метеорологічних даних від інших об'єктів і таким чином допомагає правильно інтерпретувати радіолокаційне зображення на екрані.

Відбивна здатність Метеорологічне явище /
об'єкт
найсильніше відбиття
▼▼▼▼▼▼
▼▼▼▼▼
▼▼▼▼
▼▼▼
▼▼
▼

найслабше відбиття

наземні відбиття
літальні апарати
мокрий град
дощ
мокрий сніг
сухий град
сухий сніг
мряка

Таблиця 3: Відбивна здатність залежно від метеорологічного явища

Усі об'єкти мають певне значення відбивної здатності. Тому відбитий сигнал, прийнятий антеною, який змінюється за рівнем і формою, можна інтерпретувати для визначення типу та інтенсивності метеорологічного явища.

Калібрування: Слід підкреслити, що відбивна здатність є лише наближеною величиною. Оптимізація системи часто виконується за допомогою метеорологічних даних від інших датчиків (наприклад, класичних метеостанцій, незалежних від радара), щоб забезпечити оптимальну роботу метеорологічного радара. (При цьому калібрування завжди виконується для конкретного місця розташування радіолокаційної станції.)

Усі види метеорологічних явищ і об'єктів відбивають певну кількість енергії. Чітко визначені нерухомі цілі, тобто рухомі й нерухомі об'єкти на земній поверхні, створюють найпотужніші відбиті сигнали.

У цій таблиці порівнюються радіолокаційні відбиття лише від опадів. Звичайно, існують і інші типи метеорологічних явищ, однак вони до цієї таблиці не включені.

Дощ найчастіше визначається за співвідношенням між відбивною здатністю (Z у мм⁶/м⁻³) та інтенсивністю опадів (R у мм / год-1). Попередньо визначені таблиці відбивної здатності використовуються на всіх метеорологічних радіолокаційних станціях як основа для початкової інтерпретації та розрахунків.

Інтенсивність опадів R можна обчислити за відбивною здатністю Z за допомогою такої емпіричної формули: Z = aRb
де a і b — сталі, а R — інтенсивність опадів у мм/год. (Сталі a та b є емпірично визначеними значеннями для різних типів опадів.) Проте встановити точну залежність між відбивною здатністю та кількістю опадів дуже складно (чи це небагато великих крапель, чи дуже багато дрібних?). Наприклад, одна крапля діаметром 5 мм і масою 65 мг має таку саму відбивну здатність, як 15 625 крапель діаметром по 1 мм, сумарна маса яких становить 8180 мг.

Стратиформний дощZ = 200·R1,6
Орографічний дощZ = 31·R1,71
Конвективна грозаZ = 286·R1,37
СнігZ = 2000·R²

Таблиця 4: Типові значення для різних видів опадів

Крім того, існують й інші метеорологічні явища, які можуть бути ідентифіковані метеорологічними радіолокаційними системами (хоча ця можливість доступна не на всіх радарах, оскільки залежить від використовуваного діапазону частот, призначення системи та програмного забезпечення радіолокаційної станції).
До них належать, наприклад:

За відсутності додаткової інформації для помірного кліматичного поясу можна використовувати стандартне співвідношення Z = 200·R1,6. Зазвичай Z подається у логарифмічній шкалі: ZdB = 10 log Z.