Багаточастотні радари
Одним із більш складних методів, що дозволяє надійно виявляти град, є метод багаточастотної радіолокації. Для цього використовуються дві різні довжини хвиль: одна повинна бути достатньо великою, щоб можна було застосувати формулу розсіювання Релея, а інша — достатньо малою, щоб застосувати формулу розсіювання Мі. Порівняння двох ехо-сигналів дозволяє виявити наявність великих кристалів льоду, таких як градини. Типовими є довжини хвиль 10 см і 3 см (S-діапазон та X-діапазон). Якщо радіолокаційні ехо-сигнали (у dBZ) для обох довжин хвиль приблизно однакові, вони походять від дрібних крапель води. Якщо ж ехо-сигнал на довжині хвилі 3 см слабший, ніж на довжині хвилі 10 см, це свідчить про наявність великих частинок.
Це характерно для граду, оскільки дуже великі дощові краплі трапляються рідко. Дощові краплі нестійкі й руйнуються під дією сили тяжіння.
На жаль, використання цих двох типових частот не забезпечує однозначного виявлення граду, оскільки резонанс виникає лише для одного з багатьох можливих діаметрів частинок. Крім того, коротша довжина хвилі зазнає сильнішого атмосферного затухання, ніж довша, що може призводити до помилок під час оцінювання різниці між двома ехо-сигналами. Град, дощ, сухий і мокрий сніг — усі ці види опадів викликають різне затухання хвиль під час поширення, що призводить до спотворення результатів. Унаслідок цього, навіть за наявності алгоритмів корекції, можливе хибне попередження про град.
Примітка: Багаточастотні метеорологічні радари використовують значно більший інтервал між робочими частотами, ніж багаточастотні оглядові радари. Для оглядових радарів достатньо розносу частот приблизно від 60 до 100 МГц. У багаточастотному метеорологічному радарі друга робоча частота знаходиться вже в іншому частотному діапазоні, тому фактично можна говорити про два різні радари, інформація яких об'єднується лише на етапі спільної обробки сигналів.