www.radartutorial.eu www.radartutorial.eu Основи радіолокації

Часова область порівняно з частотною областю

Тривимірна наочна модель часової та частотної областей

Рисунок 1: Тривимірна наочна модель часової та частотної областей
(Примітка: У часовій області три синусоїдальні коливання показано окремо, як на триканальному осцилографі. Одноканальний осцилограф у разі накладання трьох коливань відображає лише миттєву суму їхніх амплітуд.)

Тривимірна наочна модель трьох синусоїдальних коливань та їхнього представлення в часовій і частотній областях

Рисунок 1: Тривимірна наочна модель часової та частотної областей
(Примітка: У часовій області три синусоїдальні коливання показано окремо, як на триканальному осцилографі. Одноканальний осцилограф у разі накладання трьох коливань відображає лише миттєву суму їхніх амплітуд.)

Часова область порівняно з частотною областю

Для порівняння часової області (англійською: time domain) та частотної області (англійською: frequency domain) в обробці сигналів використовується тривимірна наочна модель, наведена на рисунку 1. Сигнал, що складається з кількох синусоїдальних коливань із різними частотами, можна представити як у часовій, так і в частотній області. У часовій області розглядають зміну сигналу з часом, наприклад на екрані осцилографа. У частотній області, навпаки, відображають частотні складові, що містяться в сигналі, наприклад на екрані аналізатора спектра.

У моделі три синусоїдальні коливання з різними частотами показано на окремих каналах. Якщо об'єднати їх в одному каналі, вони накладаються одне на одне й утворюють складний сигнал. Його часовий перебіг залежить від частот, амплітуд і фаз окремих коливань. За відповідного вибору цих величин можна, наприклад, отримати коливання приблизно прямокутної форми. Математичні співвідношення описуються за допомогою аналізу Фур'є.

Часова область (англійською: time domain, TD) описує зміну певної величини сигналу з часом. На осі абсцис відкладають час. На осі ординат зазвичай відображають величину сигналу, наприклад електричну напругу. Таке представлення придатне, зокрема, для осцилографів і деяких вимірювань за допомогою сучасних аналізаторів кіл.

Частотна область (англійською: frequency domain, FD) описує частотні складові сигналу. На осі абсцис відкладають частоту. На осі ординат відображають, наприклад, амплітуду або потужність відповідних частотних складових. Таке представлення забезпечують аналізатори спектра, банки фільтрів або, у найпростішому випадку, частотно-селективні вольтметри.

Два напрямки спостереження на рисунку 1 призначені виключно для наочного пояснення. Під час реальної обробки сигналів представлення сигналу в частотній області отримують не шляхом геометричного проєктування, а за допомогою математичного перетворення. За допомогою перетворення Фур'є сигнал можна перевести з часової області в частотну. При цьому визначають як амплітуди, так і фази окремих частотних складових. Обидва види інформації необхідні для повного відновлення початкового часового перебігу сигналу. Можливе також зворотне перетворення з частотної області в часову.

Часова та частотна області є двома рівноцінними способами представлення сигналу, які взаємно доповнюють один одного. Вибір доцільнішого способу залежить від того, які властивості сигналу потрібно дослідити. Представлення в часовій області особливо наочне під час аналізу форми сигналів, часових процесів або затримок поширення. В імпульсній РЛС дальність до радіолокаційної цілі можна безпосередньо визначити за затримкою між переданим імпульсом та ехосигналом. Класичним способом такого відображення є індикатор типу А (A-Scope).

У сучасних радіолокаційних станціях прийняті сигнали часто додатково аналізують у частотній області. Це дає змогу визначати доплерівські частоти, за якими можна робити висновки про радіальну швидкість цілей. Різні доплерівські частоти також допомагають відрізняти рухомі цілі одну від одної та від нерухомих об'єктів. Докладніший аналіз доплерівського спектра може виявити характерні особливості руху, які можна використовувати, наприклад, для класифікації цілей. Однак однозначно ідентифікувати ціль лише за однією доплерівською частотою неможливо.

У радіолокаційній станції з лінійною частотною модуляцією, FMCW-радарі, дальність до цілі визначають за різницею частот переданого та прийнятого сигналів. Ця так звана частота биття виникає внаслідок затримки поширення ехосигналу. Для рухомих цілей вона додатково містить доплерівську складову. Завдяки відповідній обробці кількох частотних розгорток можна окремо визначати дальність і радіальну швидкість. Тому представлення в частотній області особливо важливе для обробки сигналів таких радіолокаційних станцій.