Швидке перетворення Фур'є
Рисунок 1. Сума (червона крива) основної гармоніки (жовта крива) та третьої гармоніки (бірюзова крива) вже є наближенням прямокутного сигналу.
Рисунок 2. Додавання п'ятої гармоніки як третьої складової забезпечує вже дуже точне наближення прямокутного сигналу.
Рисунок 3. Подання прямокутного сигналу у вигляді спектра частот
Рисунок 1. Сума (червона крива) основної гармоніки (жовта крива) та третьої гармоніки (бірюзова крива) вже є наближенням прямокутного сигналу.
Рисунок 2. Додавання п'ятої гармоніки як третьої складової забезпечує вже дуже точне наближення прямокутного сигналу.
Рисунок 3. Подання прямокутного сигналу у вигляді спектра частот
Рисунок 1. Сума (червона крива) основної гармоніки (жовта крива) та третьої гармоніки (бірюзова крива) вже є наближенням прямокутного сигналу.
Рисунок 2. Додавання п'ятої гармоніки як третьої складової забезпечує вже дуже точне наближення прямокутного сигналу.
Рисунок 3. Подання прямокутного сигналу у вигляді спектра частот
Швидке перетворення Фур'є
Перетворення Фур'є було запропоноване французьким математиком Жаном-Батистом Жозефом Фур'є (Jean-Baptiste Joseph Fourier) у 1822 році в його праці «Théorie analytique de la chaleur» («Аналітична теорія теплоти»). Сигнал, прийнятий імпульсним радіолокатором, є часовою послідовністю імпульсів, амплітуду та фазу яких можна виміряти. Методи доплерівської обробки використовують спектральний, тобто частотний, вміст цього сигналу. Частотний склад сигналу, поданого в часовій області, визначається за допомогою перетворення Фур'є. Результатом цього перетворення є спектр часового сигналу, тобто його представлення в частотній області.
Перетворення Фур'є стало одним із фундаментальних методів обробки сигналів, оскільки дозволяє представити різноманітну інформацію, що міститься в радіолокаційному ехо-сигналі, у формі, придатній для комп'ютерної обробки.
Перетворення Фур'є є методом аналізу функцій, що ґрунтується на їх розкладанні на базові функції — синуси та косинуси. Це означає, що функція, яка описує форму сигналу, подається як сума синусоїдальних і косинусоїдальних складових з різними частотами, амплітудами та фазами. Такий метод аналізу називається дискретним перетворенням Фур'є (DFT).
На рисунках 1 і 2 на прикладі прямокутного сигналу показано принцип розкладання функції на гармонічні складові. У цьому випадку сума містить непарні синусоїдальні гармоніки. Перевага подання прямокутного сигналу у вигляді спектра частот полягає в тому, що його можна легко представити у вигляді таблиці, яка містить частоти та амплітуди гармонічних складових. Як відомо, таблична форма є дуже зручною для подальшої комп'ютерної обробки.
На жаль, застосування перетворення Фур'є потребує значних обчислювальних ресурсів. Для подолання цього недоліку було розроблено спеціальний алгоритм — швидке перетворення Фур'є (FFT). Висока швидкість обчислень досягається завдяки:
- використанню найбільш придатного математичного алгоритму;
- зменшенню кількості операцій множення (оскільки множення потребує значно більше часу обчислення, ніж додавання);
- можливості використовувати перші отримані результати як наближення вже під час самого процесу обчислення.
Завдяки швидкому аналізу Фур'є повна форма радіолокаційного ехо-сигналу може зберігатися і використовуватися під час обробки як невеликий набір даних. Ці дані можуть застосовуватися для автоматичного розпізнавання радіолокаційних цілей, подібно до того, як відбитки пальців використовуються для ідентифікації людини.
Математичні основи: www.mathepower.com (лише німецькою мовою)
Додаткова інформація: www.iti.fh-flensburg.de (лише німецькою мовою)
Matteo Frigo and Steven G. Johnson: FFTW, http://www.fftw.org/;
The Design and Implementation of FFTW3, Proceedings of the IEEE 93 (2), 216–231 (2005).