www.radartutorial.eu www.radartutorial.eu Основи радіолокації

Когерентне виявлення змін

Рисунок 1: SAR-зображення, отримане раніше

Рисунок 1: SAR-зображення, отримане раніше

Рисунок 2: CCD-зображення з виявленими відмінностями

Рисунок 2: CCD-зображення з виявленими відмінностями

Мультитемпоральний аналіз когерентності SAR-даних

У радіолокаторі із синтезованою апертурою може виконуватися так званий мультитемпоральний аналіз когерентності SAR-даних (англ.: Coherent Change Detection, CCD). Для цього необхідні точне збереження необроблених даних, а також прецизійна обробка зображень і точні обчислення. Цей метод застосовується в цивільній і військовій сферах та є ефективною технологією виявлення змін земної поверхні. За його допомогою можна виявляти навіть найменші зміни земної поверхні. Прикладом цивільного застосування є оцінювання пошкоджень лісів, спричинених буревіями, або збитків від штормових повеней у прибережних районах.

Принцип дії

Цей метод нагадує відому гру з пошуку відмінностей між зображеннями: досліджуються оригінальне зображення та його змінена копія, причому необхідно виявити всі зміни. Останню відмінність часто не вдається знайти, і тоді допомагає лише технічний метод: обидва зображення накладаються одне на одне, завдяки чому відмінності стають помітнішими. Однак фактично це лише метод Magnitude Change Detection, який для оптично отриманого зображення працює лише тоді, коли умови освітлення на обох зображеннях однакові.

У радіолокації умови опромінення завжди є порівнянними. Під час когерентного виявлення змін два радіолокаційні зображення порівнюються як за амплітудою, так і за фазовим положенням. (Під когерентністю у радіолокації завжди розуміють сталий фазовий зв’язок з опорним коливанням.) Отже, джерело даних розташоване в такій точці тракту обробки радіолокаційного сигналу, де фазову інформацію ще не втрачено, тобто до демодуляції. Завдяки цьому можна виявляти значно менші зміни. Метод Magnitude Change Detection також можна застосовувати в SAR, але лише після демодуляції. (Див. накопичення імпульсів)

На зображенні, обчисленому системою SAR, можна розпізнати навіть сліди транспортних засобів на місцевості, оскільки стебла трави на лузі були покладені в певному напрямку, тобто в напрямку руху. У військовій сфері цей метод корисний тим, що дає змогу виявляти примітивні способи маскування. Якщо раптово з’являється дерево, якого два дні тому на цьому місці ще не було, то хтось, очевидно, намагається щось там приховати. Такі значні зміни виділяються на зображенні сигнальним кольором, червоним або синім. Червоний колір означає, що об’єкт зник порівняно з першим зображенням, а синій — що з’явився новий об’єкт.

Обчислення зображення

Зображення порівнюється не лише попіксельно за допомогою взаємної кореляції, але й з урахуванням значення кожного пікселя відносно його оточення, тобто відносно середнього значення невеликої ділянки, наприклад 3×3 пікселі. Для кожної такої ділянки обчислюється когерентність γ, яка показує, наскільки точно ця ділянка одного зображення збігається з відповідною ділянкою наступного зображення. Якщо γ = 1, має місце повний збіг. При γ = 0 не існувало б навіть випадкового збігу. Якщо відхилення перевищує певне значення, наприклад при γ < 0,9, виконується зміна кольору.

Наприклад, слід транспортного засобу на трав’яному покритті залишався б помітним навіть через кілька днів і спричиняв би зміну приблизно в діапазоні γ = 0,96 … 0,98. На газоні внаслідок пригинання стебел трави можна виміряти незначну зміну дальності величиною лише кілька сантиметрів. При цьому амплітуда ехо-сигналу майже не змінюється, однак фазове положення стає зовсім іншим. Тому зображення, на якому порівнюються лише амплітуди, тобто застосовується некогерентний метод, не дало б змоги нічого виявити. Зображення, на якому амплітуди нормалізуються і відображається лише ця різниця фаз, особливо чітко виділяло б такі сліди транспортних засобів. Однак подібне зображення виглядало б досить зашумленим і створювало б велику кількість хибних тривог, оскільки, наприклад, вітер також впливає на положення листя або стебел трави. Тому амплітуду і фазу необхідно порівнювати одночасно, щоб отримати зображення змін із максимально можливою контрастністю. Для такого зображення також можуть бути встановлені порогові значення і розраховані характерні для радіолокації параметри, такі як імовірність виявлення та частота хибних тривог (або ймовірність хибної тривоги).