Поняття «когерентність»
Рисунок 1. Виникнення когерентності: когерентні та некогерентні зондувальні імпульси
Рисунок 1. Виникнення когерентності: когерентні та некогерентні зондувальні імпульси
Що таке когерентний радар?
Поняття «когерентність»
Когерентність характеризує фазові співвідношення між зондувальними імпульсами в імпульсній радіолокаційній системі. Коливання та електромагнітні хвилі називають когерентними, якщо фазові співвідношення між ними залишаються сталими. За відсутності когерентності ці фазові співвідношення мають випадковий статистичний розподіл. Можливість когерентної роботи радіолокатора значною мірою залежить від типу передавача та наявності опорного сигналу з відомою фазою. У радіолокаційних станціях можуть використовуватися різні передавальні системи, які забезпечують когерентний, частково когерентний або некогерентний режим роботи.
Некогерентний радіолокатор
Одним із можливих типів передавальних систем є передавач із самозбудженням (Power Oscillator Transmitter, POT). Якщо такий передавач вмикається та вимикається прямокутним модулювальним імпульсом, кожний зондувальний імпульс починається з іншої початкової фази коливань. Початкова фаза коливань визначається цілком випадковим процесом.
Запам’ятайте: Передавачі із самозбудженням мають випадкову початкову фазу від імпульсу до імпульсу, тому вони є некогерентними!
Когерентний радіолокатор
Іншим типом передавальної системи є PAT (Power Amplifier Transmitter). У цій системі передавач побудований переважно на основі підсилювача великої потужності, на який подаються високостабільні неперервні коливання від задавального генератора, що синхронізує формувач зондувального сигналу. Необхідною умовою є те, щоб задавальний генератор (генератор когерентності) забезпечував неперервні коливання зі стабільною фазою. Окремі зондувальні імпульси являють собою часові відрізки цих неперервних коливань. Радіолокатори, у яких фазові співвідношення настільки стабільні, називають повністю когерентними. Модуляція вихідного каскаду потужності передавача не впливає на фазу зондувального імпульсу.
Якщо частота повторення імпульсів (PRF) також формується на основі частоти задавального генератора, кожний зондувальний імпульс починається навіть з однакової початкової фази. Якщо цей генератор настільки стабільний, що фаза його коливань не відхиляється протягом кількох годин або навіть днів, когерентність зберігається не лише від імпульсу до імпульсу, а й від одного огляду простору до наступного, тобто навіть після чергового оберту антени (а для супутників — навіть після наступного витка навколо Землі). Відхилення можуть виникати через так званий фазовий шум під час формування коливань.
Запам’ятайте: Використання задавального генератора малої потужності з подальшим підсиленням до великої потужності забезпечує сталі фазові співвідношення між зондувальними імпульсами, тобто когерентність!
Псевдокогерентний радіолокатор
Завдяки спеціальному схемному рішенню навіть некогерентні радіолокатори можуть визначати фазу прийнятого сигналу відлуння. Хоча передавач починає генерувати кожний імпульс із випадковою початковою фазою, цю фазу можна зберігати як опорну протягом усього періоду приймання за допомогою керованих затухаючих коливань. Стабільний генератор когерентності синхронізується фазою поточного зондувального імпульсу та продовжує коливатися з тією самою фазою. Однак наступний зондувальний імпульс починається з іншої, випадкової початкової фази. Тому опорну фазу необхідно встановлювати заново для кожного періоду приймання. Цей спосіб також називають «coherent on receive», тобто забезпеченням когерентності на прийманні.
Зовнішня когерентність
Поряд із описаною вище внутрішньою когерентністю існують також радіолокатори, які використовують зовнішню когерентність. У таких радіолокаторах опорну фазу отримують із сигналів відлуння пасивних завад, наприклад від нерухомих об’єктів. Порівняння сигналів із цією опорною фазою дає змогу виявляти рухомі цілі, навіть якщо сам передавач працює некогерентно.
Переваги
За звичайних швидкостей польоту літаків і використовуваних довжин хвиль допплерівські частоти переважно перебувають у звуковому діапазоні. Через короткий час опромінення цілі оглядовим радіолокатором вдається отримати лише кілька сигналів відлуння. Вони відповідають дуже малій кількості періодів коливань вимірюваної допплерівської частоти, нерідко лише одному! Цього надто мало для безпосереднього вимірювання частоти за коливаннями. Тому радіолокатор має вимірювати зміну фази від імпульсу до імпульсу й за нею визначати допплерівську частоту.
Головна перевага таких когерентних систем полягає в можливості виявляти навіть дуже малі зміни фази сигналу відлуння, що дає змогу за допомогою ефекту Допплера зменшувати вплив відбиттів від нерухомих об’єктів. Крім того, завдяки когерентному накопиченню кількох сигналів відлуння можна поліпшити відношення сигнал/шум.