Голографічна обробка радіолокаційних зображень
світло
хвиля
хвиля
дзеркало
Рисунок 1: Принцип голографічного запису
світло
хвиля
хвиля
дзеркало
Рисунок 1: Принцип голографічного запису
Що таке голографічний радар?
Голографічна обробка радіолокаційних зображень
Розвиток високопродуктивних комп'ютерів сьогодні робить можливою голографічну обробку радіолокаційних зображень. При цьому когерентно прийняті радіолокаційні сигнали обробляються таким чином, щоб за їхніми амплітудами та фазами можна було отримати інформацію про просторовий розподіл відбивних об'єктів. Радіолокаційні методи, що використовують основні принципи, подібні до принципів оптичної голографії, також називають голографічним радаром. Проте цей термін охоплює різні технічні методи й не обмежується одним принципом роботи.
На відміну від класичної оптичної голографії, при цьому не обов'язково записувати оптичну голограму. Натомість просторова інформація відновлюється з когерентних вимірювань за допомогою цифрової обробки сигналів. Тому саме лише використання когерентного приймача ще не робить радіолокаційну станцію голографічною.
Голографічна обробка зображень
Принцип оптичної голографії (див. рисунок 1) ґрунтується на інтерференції когерентних світлових хвиль, які зазвичай утворюються лазером. Напівпрозоре дзеркало розділяє лазерне світло на опорну та освітлювальну хвилі. Освітлювальна хвиля падає на об'єкт, зображення якого потрібно отримати. Світло, відбите або розсіяне об'єктом, утворює так звану об'єктну хвилю. На поверхні голографічної фотоплівки об'єктна та опорна хвилі накладаються одна на одну. Утворена інтерференційна картина містить інформацію про амплітуди та відносні фази обох хвиль.
Після проявлення плівки людське око спочатку не розрізняє на ній впізнаваного зображення об'єкта. Натомість плівка містить тонку інтерференційну структуру з мікроскопічними деталями. Якщо освітити голограму відповідною відновлювальною хвилею, світло дифрагує на цих структурах так, що утворюється хвиля, яка відповідає початковому хвильовому полю об'єкта. Завдяки цьому спостерігач бачить об'ємне зображення, ніби дивиться на об'єкт крізь вікно. У певних межах відновлений об'єкт можна навіть розглядати з різних напрямків.
Голографічне радіолокаційне зображення
Основні функції голографічної вимірювальної установки можна реалізувати в радіолокаційній техніці за допомогою електронних вузлів. Замість когерентного лазерного світла використовується стабільне за частотою та фазово-когерентне джерело сигналу. Функцію напівпрозорого дзеркала може виконувати, наприклад, подільник потужності або спрямований відгалужувач. «Опорна хвиля» відповідає тій частині сигналу генератора, яка залишається всередині радіолокаційного пристрою та використовується як опорний сигнал для демодуляції. «Освітлювальна хвиля» відповідає передаваному сигналу, який підсилюється та випромінюється антеною. Відбитий від цілі ехосигнал виконує роль «об'єктної хвилі».
Для визначення відносної фази ехосигнал можна змішувати в I&Q-демодуляторі із двома опорними сигналами, зсунутими за фазою один відносно одного на 90°. За двома вихідними складовими можна визначити амплітуду та відносну фазу прийнятого сигналу. Потім ці дані можна використати для когерентної просторової обробки сигналів.
Необхідні для цього основні електронні вузли є в багатьох сучасних радіолокаційних станціях, незалежно від того, чи це імпульсна РЛС, чи РЛС безперервного випромінювання. Проте для голографічної обробки радіолокаційних зображень додатково потрібні вимірювання, що містять різну просторову інформацію та обробляються відповідними алгоритмами.
Голографічний радар ближньої дії
Рисунок 2: Георадар RASCAN-5
Голографічні радіолокаційні пристрої ближньої дії використовуються, наприклад, як георадари (Ground Penetrating Radar) або для безконтактного огляду людей і предметів у системах безпеки. Вони можуть працювати на кількох фіксованих частотах передавання й аналізувати фази відбитих хвиль. Показаний на рисунку 2 прилад RASCAN-5 використовує для цього кілька дискретних частот передавання. Вимірювання виконуються методом радіолокації з безперервним випромінюванням, причому частота передавання перемикається ступінчасто. Цей принцип споріднений із методом Frequency Shift Keying (частотної маніпуляції).
Для певної дальності різні частоти передавання зумовлюють різні фази відбитих сигналів. Спільна обробка таких вимірювань дає змогу зменшити неоднозначності. Крім того, можна виявляти об'єкти, які на одній частоті через несприятливі умови інтерференції давали б лише слабкий відгук або взагалі залишалися б невиявленими. Виміряні дані послідовно реєструються за різних положень антени. Для цього одну антену можна контрольовано переміщувати над досліджуваною поверхнею. Як альтернатива, елементи антенної групи можуть послідовно вибиратися за допомогою антенного перемикача.
Назва «голографічна обробка радіолокаційних зображень» пов'язана з тим, що просторовий розподіл відбивних структур відновлюється за когерентними вимірюваннями. Інформація про фази прийнятих сигналів відіграє при цьому істотну роль. Однак послідовна реєстрація вимірювань обмежує можливу частоту оновлення зображення. Можливість відображення зображень у реальному часі залежить від швидкості сканування та доступної обчислювальної потужності.
Голографічне георадіолокаційне зображення дає змогу детально відображати структури, розташовані поблизу поверхні або приховані всередині матеріалу. Досяжна глибина проникнення залежить насамперед від частоти передавання, а також від електричних і діелектричних властивостей досліджуваного матеріалу. Тому часто доводиться шукати компроміс між високою просторовою роздільною здатністю та великою глибиною проникнення.[2]
У радіолокаційній техніці голографічними називають різні методи. Під час голографічного георадіолокаційного відображення фазова інформація, отримана за різних положень антени, використовується для просторового відображення прихованих об'єктів. Голографічні оглядові радіолокаційні станції, навпаки, можуть використовувати нерухомі антенні решітки та цифрове формування променів для одночасного спостереження за більшим об'ємом простору. Обидва методи використовують когерентні вимірювання, але відрізняються технічною будовою та подальшою обробкою сигналів.
Голографічний радар для розвідки та спостереження
Рисунок 3: Holographic Radar™ [1]
У розглянутій тут системі Holographic Radar™ компанії Aveillant просторова інформація отримується іншим способом, ніж в оптичній голограмі. Замість запису інтерференційної картини на плівку сигнали численних приймальних каналів оцифровуються та обробляються спільно. Для цього радіолокаційна станція використовує нерухому фазовану антенну решітку з цифровим формуванням променів на приймальному боці. Контрольований об'єм простору опромінюється передаваною радіолокаційною енергією, тоді як сигнали численних приймальних антенних елементів оцифровуються окремо. На основі цих даних сигнальний процесор може обчислювати багато незалежних діаграм спрямованості приймання й таким чином одночасно виявляти цілі в різних просторових напрямках.
Оскільки механічне обертання антени не потрібне, виділений для спостереження об'єм простору можна аналізувати значно частіше, ніж за використання звичайної обертової параболічної антени. Тоді як обертова оглядова РЛС повторно сканує певний сектор лише під час кожного нового оберту антени, деякі варіанти Holographic Radar™ здатні оновлювати інформацію про цей сектор до чотирьох разів на секунду. Це спрощує супроводження цілей, оскільки ціль значно частіше опромінюється, а її поточне положення визначається знову з більшою частотою. Завдяки цьому рух цілі легше розпізнавати, і не потрібно зіставляти нове виявлення з положенням цілі, визначеним кілька секунд тому.
Завади від нерухомих об'єктів можна ефективніше пригнічувати завдяки просторовому розділенню прийнятих сигналів та аналізу їхніх доплерівських частот. Завади, створювані обертовими вітровими турбінами, також можна цілеспрямованіше виявляти та зменшувати завдяки високій просторовій роздільній здатності й детальному доплерівському аналізу. Однак рухомі лопаті самі створюють доплерівські зсуви частоти, тому пригнічення таких завад є складним завданням і не за всіх умов може бути повним.
Одночасна обробка сигналів численних приймальних каналів та обчислення великої кількості незалежних діаграм спрямованості приймання потребують високої обчислювальної потужності. Фактичне обчислювальне навантаження залежить, зокрема, від кількості приймальних каналів, смуги частот сигналу, числа сформованих приймальних променів і використаних алгоритмів.
Джерела та додаткова література:
- «Holographic Radar™» є торговельною маркою компанії Aveillant Ltd. (Велика Британія).
- James D. Taylor: «Ultrawideband Radar. Applications and Design», CRC Press, 2012, ISBN 9781420089868, с. 421 (попередній перегляд)