Прямий цифровий синтез
Прямий цифровий синтез (DDS) — це цифровий метод формування сигналів практично довільної форми з можливістю вільного вибору частоти та роздільної здатності за частотою на основі точного опорного тактового сигналу. У радіолокаційній техніці цей метод використовують для генерування періодичних сигналів із можливістю дуже точного налаштування частоти. Можна також додати внутрішні функції, такі як фазова та/або амплітудна модуляція, цифрова фільтрація, а також виходи I&Q. За допомогою цифрових сигнальних процесорів, програмованих логічних пристроїв, таких як FPGA, або спеціалізованих інтегральних схем (ASIC) можна отримувати дуже різні вихідні частоти залежно від схемної реалізації. Досяжна вихідна частота та роздільна здатність за частотою залежать насамперед від частоти опорного тактового сигналу, розрядності фазового акумулятора, швидкодії цифро-аналогового перетворювача та вимог до якості сигналу. У радіолокаційній техніці ці схеми часто використовують для формування внутрішньоімпульсної модуляції передавального сигналу на проміжній частоті.
адресний
лічильник
пам'ять
ЦАП
Рисунок 1: Спрощена структурна схема прямого цифрового синтезу
адресний
лічильник
пам'ять
ЦАП
Рисунок 1: Спрощена структурна схема прямого цифрового синтезу
адресний
лічильник
пам'ять
ЦАП
Рисунок 1: Спрощена структурна схема прямого цифрового синтезу
Схема та принцип роботи
Основним елементом схеми є пам'ять, яка містить значення амплітуди потрібної форми вихідного сигналу, що відповідають окремим фазовим кутам коливання. Фазовий акумулятор визначає наступне значення фази з кожним тактом опорного сигналу. Це значення фази використовується для адресації пам'яті, цифрове вихідне слово якої перетворюється на аналоговий вихідний сигнал за допомогою швидкодіючого цифро-аналогового перетворювача. За своєю суттю фазовий акумулятор є цифровим накопичувальним суматором, до вмісту якого з кожним тактом опорного сигналу додається задане числове значення. Це значення називають керувальним словом частоти, або словом налаштування частоти («Tuning Word») (FTW). Воно визначає приріст фази між двома послідовними тактовими імпульсами і, відповідно, частоту сформованого вихідного сигналу. Для фазового акумулятора розрядністю n біт справедливе співвідношення: fout = fclock · FTW / 2n. Вибір керувального слова частоти дає змогу пропускати деякі адреси пам'яті й таким чином змінювати частоту вихідного сигналу з дуже малим кроком.
Часто достатньо зберігати в пам'яті лише значення одного періоду сигналу, які потім циклічно повторюються. Однак можна також записати синусоїдальний сигнал із лінійно зростаючою частотою на тривалішому часовому інтервалі, що охоплює велику кількість періодів, наприклад для формування заданої форми передавального сигналу з лінійною або нелінійною зміною частоти. Через ступінчасте квантування вихідний сигнал цифро-аналогового перетворювача містить багато гармонічних складових. Ці гармонічні складові усуваються наступним фільтром нижніх частот.
З погляду радіолокаційної техніки можна використовувати два різні типи схем DDS:
- Найпоширеніший варіант — формування синусоїдальних коливань, когерентних із фіксованим системним тактовим сигналом. Це привело до розроблення спеціалізованих інтегральних схем, що містять завершену схему, пристосовану до певної стандартної форми сигналу (наприклад, лінійно змінюваної пилкоподібної або синусоїдальної напруги). У таких схемах форма сигналу часто задається постійним запам'ятовувальним пристроєм, адресованим внутрішнім лічильником.
- Інший варіант дає змогу формувати сигнали практично довільної форми. Замість адресного лічильника та пам'яті кожен окремий рівень напруги задається комп'ютерною програмою й безпосередньо передається до цифро-аналогового перетворювача. Для зменшення навантаження на комп'ютер значення також можна тимчасово зберігати в пам'яті з можливістю багаторазового запису, яка потім циклічно зчитується зовнішнім лічильником.
Застосування
Рисунок 2: Генератор сигналів і сигналів довільної форми Rigol DG1022Z
Цифрові функціональні генератори сигналів довільної форми використовують прямий цифровий синтез (DDS) і дають змогу формувати сигнали з дуже високою роздільною здатністю за частотою. Вони допомагають під час розроблення та оптимізації електронних схем, а також під час пошуку несправностей, пов'язаних із сигналами, у складній електронній апаратурі.
Радіолокаційні станції з лінійною або нелінійною внутрішньоімпульсною модуляцією використовують цей принцип для формування передавального сигналу. Сучасні радіолокаційні станції можуть цілеспрямовано змінювати форму внутрішньоімпульсної модуляції для поліпшення виявлення цілей за умов завад. Це означає, що вміст пам'яті схеми DDS можна змінювати відповідно до поточних вимог.