Транзистор npn
pn-перехід, зміщений у прямому напрямку, знаходиться в
низькоомному електричному колі: це означає, що вже за малих напруг протікає
досить великий струм.
Натомість pn-перехід, зміщений у зворотному напрямку,
є частиною високоомного електричного кола.
Згідно з формулою P = I2·R, за
сталого струму, отже, можна очікувати більшу потужність.
Якщо струм через pn-перехід, зміщений у прямому напрямку, спричиняє такий самий за величиною
струм через pn-перехід, зміщений у зворотному напрямку,
то від цього кристала можна очікувати підсилення потужності вхідного сигналу.
Саме так уявляли собі роботу транзистора його винахідники у 1948 році, і
згодом було розроблено транзистор npn.
Тепер ми послідовно простежимо цю ідею.
зміщення
Рисунок 1: pn-перехід транзистора npn, зміщений у прямому напрямку
зміщення
Рисунок 1: pn-перехід транзистора npn, зміщений у прямому напрямку
Як і у pn-переході діода, обидва напівпровідникові шари n-типу транзистора мають вільні електрони як носії заряду. Тонкий напівпровідниковий шар p-типу транзистора, навпаки, має дірки як носії заряду. З фізичного погляду на кожному pn-переході відбуваються ті самі процеси, які вже були описані для напівпровідникового діода. Унаслідок дифузії та одночасної рекомбінації носіїв заряду в граничній області утворюється область просторового заряду, тобто високоомна запірна область, опір якої можна змінювати різним попереднім зміщенням. Щоб транзистор можна було використовувати як підсилювальний елемент, розміри областей просторового заряду необхідно змінювати за допомогою різних напруг зміщення. Перший pn-перехід (база-емітер) працює у прямому напрямку (тобто має малий опір), а другий pn-перехід (база-колектор) працює у зворотному напрямку (тобто має великий опір). Літери, що позначають тип легування, можна використовувати як підказку, щоб уникнути неправильної полярності:
При цьому виводи транзистора завжди розглядаються в послідовності «емітер-база-колектор». Як показано на рисунку 2, емітер, позначений першою літерою послідовності областей npn, має відносно бази більш негативний потенціал. База (друга літера) має, отже, більш позитивний потенціал, а колектор знову зміщений більш негативно. (Однак оскільки напруга колектора накладається на напругу бази, для потрібного зворотного зміщення колектор повинен мати значно вищу позитивну напругу відносно емітера.)
зміщення
зміщення
Рисунок 2: Напруги на транзисторі npn
зміщення
зміщення
Рисунок 2: Напруги на транзисторі npn
pn-перехід при прямому зміщенні
Під час розгляду діода це ще не мало великого значення, але тут для розуміння роботи необхідно знати, що напівпровідниковий матеріал n-типу містить значно більше домішкових атомів, ніж напівпровідниковий матеріал p-типу. Завдяки цьому в напівпровідниковому матеріалі n-типу основні носії, тобто вільні електрони, можуть переносити більший струм, ніж здатні прийняти основні носії напівпровідникового матеріалу p-типу, тобто дірки. Таким чином, база ніби «переповнюється» додатковими вільними електронами з напівпровідникового матеріалу n-типу емітера.
дірок
електронів
Рисунок 3: Струми в транзисторі npn, що працює при прямому зміщенні.
дірок
електронів
Рисунок 3: Струми в транзисторі npn, що працює при прямому зміщенні.
Струм створюється вільними електронами, що рухаються від від'ємного полюса батареї до напівпровідникового матеріалу n-типу. І в напівпровідниковому матеріалі n-типу емітера струм переноситься вільними електронами. Кожен вільний електрон, що проникає в напівпровідникову область p-типу бази, заповнює там одну дірку. Одночасно один електрон залишає напівпровідниковий матеріал через вивід бази і залишає після себе дірку. Ці дірки є позитивними носіями заряду і рухаються, як уже було показано в моделі, у напрямку, протилежному електронному струму. Електронний струм залишає транзистор через вивід бази та повертається до батареї.
pn-перехід при зворотному зміщенні
зміщення
дірок
електронів
Рисунок 4: pn-перехід транзистора npn, зміщений у зворотному напрямку
зміщення
дірок
електронів
Рисунок 4: pn-перехід транзистора npn, зміщений у зворотному напрямку
Другий pn-перехід знаходиться між базою та колектором (рисунок 4) і зміщений у зворотному напрямку. Тому, за винятком дуже малого зворотного струму, електрони не можуть проходити через pn-перехід. Однак цей зворотний струм зумовлений неосновними носіями. (Нагадаємо: у напівпровідниковому матеріалі n-типу неосновними носіями є дірки, а в напівпровідниковому матеріалі p-типу — електрони.) Саме цей зворотний струм має тут, у транзисторі, вирішальне значення.
Взаємодія між pn-переходами
На рисунку 5 батареї для створення зміщення отримують спеціальні позначення, які особливо часто використовуються в технічних описах і паспортних даних. Так, VCC позначає напругу колектора, а VBB — напругу зміщення бази. VBB завжди значно менша за VCC. Напруга колектора зазвичай становить близько 6 вольт.
зміщення
зміщення
дірок
електронів
Рисунок 5: Відносно малий струм бази спричиняє відносно великий струм колектора
зміщення
зміщення
дірок
електронів
Рисунок 5: Відносно малий струм бази спричиняє відносно великий струм колектора.
У зовнішньому колі струм переноситься виключно вільними електронами. З обох кіл електронний струм тече від батарей до емітера, виготовленого з напівпровідникового матеріалу n-типу (IE). Оскільки й тут електрони є основними носіями, порівняно зі струмом у провіднику нічого не змінюється. Лише після pn-переходу, у напівпровідниковому матеріалі p-типу, струм переноситься наявними там основними носіями, тобто дірками.
Електрони, які внаслідок рекомбінації заповнюють дірки в напівпровідниковому матеріалі p-типу, уже не беруть участі у струмі колектора. Уже зазначалося, що база ніби «переповнюється» додатковими вільними електронами з напівпровідникового матеріалу n-типу емітера. Однак оскільки ця напівпровідникова область надзвичайно тонка і, передусім, слабо легована, для рекомбінації потрібна лише невелика кількість вільних електронів з напівпровідникового матеріалу n-типу. Тому більшість електронів потрапляє під дію сильного електричного поля напруги колектора, долає запірну область і тим самим створює струм колектора! Коли електрони досягають напівпровідникового матеріалу n-типу колектора, ми знову маємо справу зі звичайним електронним струмом і вимірюємо струм колектора (IC).
Доцільно, щоб область колектора була значно більшою за область бази. По-перше, це дає змогу приймати більше носіїв заряду, а по-друге, підвищує теплопровідність колектора, завдяки чому він може проводити більший струм без негайного теплового руйнування.
Рисунок 6: Струми в транзисторі npn
Рисунок 6: Струми в транзисторі npn
У підсумку всі струми транзистора протікають через вивід емітера. Близько 2–5 % становить струм бази (IB), а решта — струм колектора (IC). Справедливо:
IE = IB + IC
Таким чином, струм емітера поділяється на струм бази та струм колектора. Струм бази спричиняє струм колектора. Невеликі зміни струму бази призводять до значно більших змін струму колектора.