www.radartutorial.eu www.radartutorial.eu Основи радіолокації

PN-перехід (діоди)

Рисунок 1: Умовне позначення та значно збільшене зображення стандартного діода

Умовне позначення та значно збільшене зображення стандартного діода

Рисунок 1: Умовне позначення та значно збільшене зображення стандартного діода

Якщо напівпровідник n-типу та відповідний напівпровідник p-типу об'єднати в єдину кристалічну структуру, отриманий перехід називається pn-переходом. У граничній області pn-переходу внаслідок дифузії та одночасної рекомбінації носіїв заряду утворюється високоомна запірна область. Ширину цієї запірної області можна регулювати зовнішньою напругою. На рисунку 1 показано умовне позначення напівпровідникового діода, який переважно складається з такого pn-переходу. Цей символ виник у той час, коли металеві точкові діоди ще були широко поширеним типом діодів. Символічна стрілка позначає анод (напівпровідник p-типу), а горизонтальна риска — катод (напівпровідник n-типу). Зверніть увагу: електронний струм рухається в напрямку, протилежному стрілці! Позначення CR1 є буквено-цифровим кодом американських електричних схем і означає „Crystal Rectifier number one“, тобто діод 1.

Область просторового заряду

Щоб зрозуміти фізичні процеси в pn-переході, спочатку розглянемо pn-структуру, до якої ще не прикладено зовнішньої напруги (рисунок 2a). Кожен із двох напівпровідникових блоків електрично нейтральний, оскільки в напівпровіднику n-типу є стільки ж вільних електронів, скільки нерухомих позитивних зарядів (іонів). Те саме стосується і напівпровідника p-типу. Через градієнт концентрації електронів і дірок у двох типах напівпровідників дірки внаслідок дифузії можуть проникати в n-область, а електрони — у p-область.

Область
просторового
заряду

Рисунок 2: pn перехід без струму
a) концентрація носіїв заряду в p- та n-матеріалі до дифузії
b) концентрація в граничному шарі після початку процесу дифузії
c) область просторового заряду, збіднена на носії
d) розподіл заряду в області просторового заряду

pn перехід без струму
Область
просторового
заряду

Рисунок 2: pn перехід без струму
a) концентрація носіїв заряду в p- та n-матеріалі до дифузії
b) концентрація в граничному шарі після початку процесу дифузії
c) область просторового заряду, збіднена на носії
d) розподіл заряду в області просторового заряду

Цей процес пов'язаний із рекомбінацією носіїв заряду. Тому густини носіїв заряду змінюються так, як показано на рисунку 2b.

На перший погляд можна було б припустити, що через короткий час в обох напівпровідникових блоках уже не залишиться вільних електронів і дірок. Це справді сталося б, якби не існував процес, що зупиняє дифузію.

Рекомбінація рухомих носіїв заряду призводить до того, що іонізовані домішкові центри більше не нейтралізуються і тому проявляються як заряд. Рисунок 2c показує, що в граничній області таким чином утворюється просторовий заряд, тому рекомбінація може відбуватися лише в тонкому граничному шарі. Якщо електрон проникає в напівпровідник p-типу, він відштовхується утвореним там негативним просторовим зарядом. Тому він не може проникнути глибше в p-матеріал. Аналогічно позитивний просторовий заряд у n-області перешкоджає глибшому проникненню дірок у напівпровідник n-типу.

Електрони й дірки, що виникають унаслідок генерації пар усередині області просторового заряду, діють у напрямку, протилежному дифузійному струму. Струм, напрямлений протилежно дифузії, називається польовим струмом. Дифузійний і польовий струми утворюють динамічну рівновагу, коли до діода не прикладено напругу.


Пряме зміщення

Область
просторового
заряду
початковий
запірний шар
струм

Рисунок 3: Пряме зміщення

Пряме зміщення
Область
просторового
заряду
початковий
запірний шар
струм

Рисунок 3: Пряме зміщення

Якщо до pn-переходу прикласти напругу зміщення у прямому напрямку, електрони й дірки переміщуються до граничної області. Запірний шар заповнюється носіями заряду, а опір запірної області зменшується. Рівновага між польовим і дифузійним струмами порушується на користь дифузійного струму.

Отже, позитивний полюс батареї під'єднується до напівпровідника p-типу, а негативний полюс — до напівпровідника n-типу. Позитивний потенціал позитивного полюса відштовхує позитивні дірки й переміщує їх углиб матеріалу, де вони рекомбінують із негативними іонами.

Одночасно негативний потенціал катода відштовхує електрони углиб матеріалу, де вони також рекомбінують із позитивними іонами n-матеріалу. Оскільки з обох боків кількість носіїв просторового заряду зменшується, товщина запірної області значно зменшується, тому носії заряду можуть проходити через запірну область. У результаті протікає досить великий струм.

У pn-переході внаслідок дифузії та одночасної рекомбінації носіїв заряду в граничній області утворюється високоомна запірна область. Ширину цієї запірної області можна регулювати зовнішньою напругою. При прямому зміщенні (позитивний полюс на p–напівпровіднику, негативний полюс на n–напівпровіднику) електрони й дірки можуть проходити через pn–перехід.

У pn-переході внаслідок дифузії та одночасної рекомбінації носіїв заряду в граничній області утворюється високоомна запірна область. Ширину цієї запірної області можна регулювати зовнішньою напругою. При прямому зміщенні (позитивний полюс на p–напівпровіднику, негативний полюс на n–напівпровіднику) електрони й дірки можуть проходити через pn–перехід.

Важливо пам'ятати, що струм у прямому напрямку переноситься основними носіями заряду (дірками в p-матеріалі та електронами в n-матеріалі). При значному зростанні напруги й струму вони спричиняють нагрівання напівпровідникового матеріалу. З підвищенням температури вивільняються додаткові носії заряду, і струм продовжує зростати, доки напівпровідниковий кристал не буде термічно зруйнований!

Зворотне зміщення

Область
просторового
заряду
початковий
запірний шар

Рисунок 4: Зворотне зміщення діода

Зворотне зміщення діода
Область
просторового
заряду
початковий
запірний шар

Рисунок 4: Зворотне зміщення діода

При зворотному зміщенні (позитивний полюс на n–напівпровіднику, негативний полюс на p–напівпровіднику) протікає лише невеликий зворотний струм, який залежить від температури. Зворотний струм визначається власною провідністю напівпровідникового матеріалу.

При зворотному зміщенні (позитивний полюс на n–напівпровіднику, негативний полюс на p–напівпровіднику) протікає лише невеликий зворотний струм, який залежить від температури. Зворотний струм визначається власною провідністю напівпровідникового матеріалу.

Якщо тепер негативний полюс батареї під'єднати до напівпровідника p-типу, а позитивний полюс — до напівпровідника n-типу, як показано на рисунку 4, дірки притягуються до негативного електрода (катода), а електрони — до позитивного електрода (анода). Унаслідок цього граничний шар, збіднений на носії заряду, стає ширшим і високоомним. pn-перехід запирається.

Невеликий зворотний струм зумовлений тепловою генерацією пар усередині запірної області. Рівновага порушується на користь польового струму. За вищої температури генерація пар зростає, а разом із нею збільшується і зворотний струм.

На рисунку 5 показано I/U-характеристику германієвого діода. Характеристика показує, що значний струм протікає лише тоді, коли позитивний полюс під'єднано до напівпровідника p-типу, а негативний полюс джерела струму — до напівпровідника n-типу.

Рисунок 5: I/U-характеристика германієвого діода

Вольт-амперна характеристика германієвого діода

Рисунок 5: I/U-характеристика германієвого діода

Тепер стає зрозумілим значення введення домішкових атомів у напівпровідниковий матеріал. Без нерухомих домішкових центрів між напівпровідниками не утворився б запірний шар. Властивість pn-переходу проводити струм лише в одному напрямку має фундаментальне значення для всієї напівпровідникової електроніки. Вирішальний прогрес цієї технології полягає в тому, що електричну провідність твердих тіл можна дуже швидко змінювати за допомогою зовнішньої напруги.

Механічна конструкція

Один зі способів створення pn-переходу полягає в тому, щоб із певного моменту під час вирощування напівпровідникового кристала замінити рідкий вихідний матеріал. Кристал, який, наприклад, до цього ріс як напівпровідник n-типу, далі продовжує рости як напівпровідник p-типу. Таким способом можна отримувати монокристалічні pn-переходи дуже великої площі, які, наприклад, використовуються під час виготовлення сонячних елементів.

Інший спосіб полягає в нанесенні на основу з германію n-типу невеликої кількості германію, змішаного з індієм (германію n-типу). Ця невелика так звана „індієва крапля“ вплавляється за точно дозованого нагрівання і частково дифундує в основний матеріал. Це найчастіше застосовуваний спосіб формування pn-переходу в напівпровідникових діодах.

Рисунок 6: Різні pn-переходи
a) монокристалічний
b) індієва крапля
c) точковий діод

Різні типи pn-переходів

Рисунок 6: Різні pn-переходи
a) монокристалічний
b) індієва крапля
c) точковий діод

Точковими діодами називають діоди, в яких дуже тонкий металевий дріт підводиться до германію n-типу. Цей тонкий дріт закріплюється в германії сильним імпульсом струму, який спричиняє локальне підплавлення основного матеріалу. Оскільки такий pn-перехід займає надзвичайно малу площу, ця конструкція діода придатна для застосування на дуже високих частотах.