Сліпа швидкість
Рисунок 1. Зв’язок між допплерівською частотою та сліпою швидкістю
Рисунок 1. Зв’язок між допплерівською частотою та сліпою швидкістю
Сліпа швидкість
Під час порівняння сигналів відлуння у двох послідовних періодах повторення імпульсів може виникнути ситуація, коли ціль рухається з такою радіальною швидкістю, яка спричиняє зсув фази рівно на 360°. Оскільки функція синуса є періодичною, такий самий ефект виникає і за всіх цілих кратних значень цього зсуву фази (±n · 360°). Такий зсув фази еквівалентний нульовій різниці фаз, тому ціль не розпізнається як рухома. Вона рухається зі сліпою швидкістю, а система СРЦ придушує її сигнали відлуння так само, як сигнали від нерухомих об’єктів.
На рисунку 1 нижня червона синусоїда відповідає допплерівській частоті, за якої виникає сліпа швидкість. Усі імпульси відлуння в послідовних періодах повторення (PRT) мають однакові фазу й амплітуду. Верхня синя синусоїда, навпаки, відповідає допплерівській частоті, яка не є цілим кратним частоти повторення імпульсів. Тому фаза імпульсів відлуння змінюється від одного періоду повторення до наступного. Завдяки цій зміні рухому ціль можна відрізнити від нерухомої за допомогою міжперіодної обробки.
Значення сліпих швидкостей залежать від несівної частоти радіолокатора та частоти повторення зондувальних імпульсів. Перша сліпа швидкість визначається за формулою:
| vсліпі = | λ | де: |
vсліпі – перша сліпа швидкість; λ – довжина хвилі зондувального сигналу; Ts – період повторення зондувальних імпульсів. |
(1) |
| 2·Ts |
Рисунок 1 показує цю залежність: зміну фази між послідовними імпульсами відлуння можна виявити лише тоді, коли допплерівська частота не є цілим кратним частоти повторення імпульсів. Якщо допплерівська частота дорівнює частоті повторення імпульсів, відліки сигналу відлуння щоразу беруться в одній і тій самій точці періоду синусоїди. Тому рухома ціль сприймається як нерухома. Такий самий ефект виникає, коли допплерівська частота є цілим кратним частоти повторення імпульсів. Цілі, що рухаються з такими радіальними швидкостями, можуть бути пропущені радіолокаторами із СРЦ.
Приклад:
Радіолокатор працює на несівній частоті 2,8 ГГц з періодом повторення імпульсів 1,5 мс.
За таких умов перша сліпа швидкість має значення:
| vсліпі = | λ | = | c0 | = | 3·108 | = 35,72 m/s | c0 – швидкість світла. | (2) |
| 2·Ts | 2·f·Ts | 2·2,8·109·1,5·10-3 |
Це значення відповідає швидкості близько 129 км/год. Цілі, що рухаються з такою радіальною швидкістю або її цілими кратними значеннями, не будуть видимими в тій частині зони огляду радіолокатора, де діє система СРЦ, оскільки їхні сигнали відлуння придушуються так само, як сигнали від нерухомих об’єктів.
Сліпою швидкістю називають радіальну швидкість цілі, за якої зсув фази між сигналами відлуння у двох послідовних періодах повторення імпульсів становить 360° або ціле кратне цього значення. Сигнали відлуння від цілей, що рухаються зі сліпими швидкостями, придушуються системою СРЦ як пасивні перешкоди від нерухомих об’єктів.
Оскільки допплерівський сигнал дискретизується лише з інтервалами, що визначаються періодом повторення імпульсів, різні допплерівські частоти можуть давати однакову виміряну зміну фази. Під час вимірювання допплерівської частоти з урахуванням її знака та обробки квадратурних сигналів I/Q діапазон однозначного вимірювання простягається від від’ємної половини до додатної половини частоти повторення імпульсів. За межами цього діапазону виникає неоднозначність визначення допплерівської частоти. Це явище відоме як дилема Допплера.
До простих заходів щодо усунення впливу сліпих швидкостей належать:
- використання когерентного каналу лише там, де це справді необхідно
Це обґрунтовано також тим, що амплітудний канал («звичайне відео») забезпечує більшу дальність виявлення. - постійне змінювання робочої частоти радіолокатора
(частотне рознесення)
Потрібна достатньо велика різниця між використовуваними частотами. - постійне змінювання (вобуляція) частоти повторення імпульсів (Staggered PRT)
Найефективніший спосіб: жоден літак не здатний змінювати свою швидкість настільки швидко, та ще й синхронно зі зміною частоти повторення імпульсів радіолокатора!
Усі перелічені заходи вже давно стали стандартними для радіолокаторів огляду повітряного простору.
Цифрові радіолокаційні приймачі, однак, потребують складнішої обробки сигналів для усунення впливу сліпих швидкостей: переваги вобуляції частоти повторення імпульсів можна повністю використати лише за достатньо великої кількості імпульсів, прийнятих від цілі за час її опромінення. Тому в повністю когерентних радіолокаторах із моноімпульсним режимом необхідно застосовувати складніші методи обробки сигналів. У разі використання частотного рознесення допплерівські частоти необхідно приводити до спільного масштабу за допомогою нормованої допплерівської частоти, щоб забезпечити правильне порівняння радіальних швидкостей цілей.