www.radartutorial.eu www.radartutorial.eu Каталог радіолокаційних систем

AN/APG-3

Опис радіолокаційного комплексу, тактико-технічні характеристики

Рисунок 1: Креслення радара AGL (Airborne Gun Layer), встановленого в хвостовій башті великого бомбардувальника

Рисунок 1: Креслення радара AGL (Airborne Gun Layer), встановленого в хвостовій башті великого бомбардувальника

Основні параметри радіолокатора
Діапазон частот випромінювання: «X»
Період повторення імпульсів:  
Частота повторення імпульсів:  
Тривалість імпульсу (τ): 0,5 µs
Iнтервал приймання  
Iнтервал спокою  
Пікова потужність:  
Середня потужність:  
Інструментальна дальність: 8 000 yards (≙ 7,3 км)
Роздільна здатність по дальності:  
Точність вимірювання координат:: ± 11 m; ± 0,25°
Ширина променя:  
Відбитих від цілі імпульсів:  
Частота обертів:  
Середній наробіток між відмовами (MTBCF):  
Середня тривалість відновлення (MTTR):  

AN/APG-3

AN/APG-3 працював в Х-діапазоні як радар наведення гармат для задніх гармат Boeing B-29 „Superfortress“ і Convair B-36B „Peacemaker“. РЛС AN/APG-3 в хвостовій частині літака могла відображати дальність до цілі, боковий кут, кут підйому і кутову швидкість відносно бомбардувальника на прицільній станції навідника.

AN/APG-3 важив менше 300 фунтів (≙ 136 кг) і мав симетричну параболічну антену діаметром лише 12 дюймів (≙ 30,5 см).

Роботи над AN/APG-3 розпочалися наприкінці 1943 року, а влітку 1944 року система була випробувана на місцевості. Було розроблено індикатор, який поєднував оптичний та радіолокаційний приціли в подвійному прицілі. Пізніше ці модифіковані пристрої були перейменовані на AN/APG-33.

Джерело: