Відмінності між радіолокатором, сонаром і лідаром
Подібність між радіолокатором, сонаром (гідролокатором) і лідаром є очевидною: у всіх трьох технологіях виконується вимірювання часу запізнювання між випроміненим та відбитим від цілі сигналами, на основі чого розраховується дальність до цілі, а часто навіть будується зображення зондованої області.
Рисунок 1. Поперечна хвиля (зверху) і поздовжня хвиля (знизу)
Рисунок 1. Поперечна хвиля (зверху) і поздовжня хвиля (знизу)
Рисунок 1. Поперечна хвиля (зверху) і поздовжня хвиля (знизу)
Радіолокатор
В радіолокаторах для вимірювання часу запізнювання сигналу використовуються електромагнітні хвилі. Швидкість їхнього поширення у атмосфері близька до швидкості світла. Частота хвиль в даному випадку може мати значення в інтервалі від 30 кілогерц до 230 гігагерц (у теперішній час). В цьому спектрі частот містяться діапазони частот, в яких режими поширення та умови поширення електромагнітних хвиль відрізняються, що впливає на характеристики радіолокатора.
Електромагнітні хвилі є поперечними хвилями (Рисунок 1, зверху), їх коливання відбуваються у площині, перпендикулярній до напрямку розповсюдження. Напрямок коливань визначається поляризацією. Для підвищення якості виявлення може застосовуватися зондування на різних поляризаціях, що дає змогу більш повно задіяти відбивальні характеристики цілі.
Сонар (гідролокатор)
В гідролокації для вимірювання часу запізнювання використовуються акустичні (звукові) хвилі. Як правило, це ультразвук, отже, його частота знаходиться за межами чутного діапазону. Акустичні хвилі є поздовжніми хвилями (Рисунок 1, знизу): коливання відбуваються вздовж напрямку розповсюдження. Поляризація хвиль, так, як це відбувається для електромагнітних хвиль, не є можливою. Крім цього, на відміну від електромагнітних хвиль, акустичні хвилі потребують середовища для розповсюдження. При цьому кожне середовище характеризується своєю швидкістю розповсюдження акустичної хвилі. Побудова зображень можлива тільки у випадку, якщо середовище розповсюдження є приблизно однорідним. В гідролокації таким середовищем є вода, тобто об’єкти лоцирування знаходяться під водою. Тому сонари, в основному, мають морські застосування.
Лідар
В лідарі для вимірювання часу запізнювання використовуються світлові імпульси, отже, він є найбільше подібним до радіолокатора. Його найвищі частоти знаходяться в діапазоні петагерц і зазвичай визначаються довжиною хвилі у вакуумі. Також може використовуватися інфрачервоний діапазон. Різні поляризаціє можливі, однак сам цей термін в радіолокації має більш спрощену трактовку порівняно з оптикою, тому при порівнянні цих термінів необхідно бути уважним.
Рисунок 2. Інтервал когерентності світла (зверху – відносно великий, знизу – невеликій); стрілками показані випадкові стрибки фази, які одночасно можуть бути й зміненням напрямку поляризації
Рисунок 2. Інтервал когерентності світла (зверху – відносно великий, знизу – невеликій); стрілками показані випадкові стрибки фази, які одночасно можуть бути й зміненням напрямку поляризації
Рисунок 2. Інтервал когерентності світла (зверху – відносно великий, знизу – невеликій); стрілками показані випадкові стрибки фази, які одночасно можуть бути й зміненням напрямку поляризації
Вимірювання допплерівських частот визначається особливостями технології лідара, які відрізняються від радіолокації. Стосовно світла термін когерентність використовується тільки в межах певного інтервалу когерентності (Рисунок 2), який зазвичай знаходиться в мікродіапазоні. За його межами виникають випадкові стрибки фази, що перешкоджають подальшій когерентній обробці сигналу. На відміну від цього, в радіолокаторах з повністю когерентним генеруванням зондувального сигналу інтервал когерентності є необмеженим. З причини обмеження інтервалу когерентності застосування CW та FMCW в лідарі практично неможливі.
З цієї причини в радіолокації деполяризація оцінюється тільки як поворот площини поляризації хвилі, оскільки різні окремі компоненти відбиття когерентно накладаються на хвилю з новою поляризацією. Таким чином, відмінності в довжині інтервалу когерентності для порівнюваних технологій (радіолокатор та лідар) завдають безпосереднього впливу на відбиття від об’ємних цілей. В цьому випадку відбиті радіолокаційні сигнали накладаються друг на друга, і можуть навіть повністю придушуватися (див. Кругова поляризація). Тому лідари особливо широко використовуються для метеорологічних спостережень. Лазерні дальноміри знаходять застосування у військовій справі, однак вони можуть використовуватися в умовах хорошої оптичної видимості (пам’ятаємо: радіолокатор не залежить від видимості й умов освітлення).