Ідентифікація рейсу (FID)
Рисунок 1: Норвезький гідролітак Junkers JU-52
Ідентифікація рейсу (FID)
Ідентифікація рейсу (FID) — це позначення, під яким рейс зазначається у плані польоту та в системах керування повітряним рухом. Воно дає змогу співвіднести дані, отримані від радіолокатора або транспондера, з конкретним рейсом. FID не слід плутати з офіційним реєстраційним знаком повітряного судна: той самий літак на різних рейсах може використовувати різні ідентифікатори рейсу.
Кожне цивільне повітряне судно, внесене до реєстру, має офіційний реєстраційний знак, який складається зі знака державної належності та реєстраційної частини. У Німеччині він починається з D-, після чого йдуть чотири літери, наприклад D-ABCD. У США реєстраційні знаки починаються з N, після якого йде комбінація цифр і, за потреби, літер. В Україні використовується префікс UR-. Ці знаки наносять на повітряне судно; вони не залежать від номера конкретного рейсу.
У полі 7 плану польоту ICAO зазначається Aircraft Identification — ідентифікатор рейсу. Він містить не більше семи літер та/або цифр; дефіси й пробіли не допускаються. Для регулярних рейсів зазвичай поєднують трилітерний код авіакомпанії ICAO з номером рейсу, наприклад KLM511, BAW213 або DLH651. Дволітерний код IATA, наприклад LH для Lufthansa, не слід плутати з трилітерним кодом ICAO DLH.
Якщо рейс не має такого коду авіакомпанії, у полі може використовуватися реєстраційний знак повітряного судна без дефіса, наприклад DABCD або 4XBCD. Радіотелефонний позивний пов'язаний із цим ідентифікатором, але не обов'язково вимовляється за назвами окремих літер. Наприклад, DLH651 у радіообміні називають Lufthansa 651, а BAW213 — Speedbird 213.
Транспондер Mode S може передавати Aircraft Identification електронним способом. Для цього, зокрема, передбачено регістр BDS 2,0. Він містить вісім позицій для символів, хоча поле 7 плану польоту ICAO допускає лише сім символів; невикористані позиції заповнюються пробілами. Ідентифікатор, установлений у транспондері, має відповідати ідентифікатору в плані польоту. Якщо плану польоту немає, замість нього використовують реєстраційний знак повітряного судна. Це допомагає службі керування повітряним рухом пов'язати отримані дані Mode S з відповідним планом польоту.
Джерела:
- International Civil Aviation Organization (ICAO): Annex 7 – Aircraft Nationality and Registration Marks, розділи 3 і 4: реєстраційні знаки та їх нанесення.
- International Civil Aviation Organization (ICAO): Doc 4444 – Procedures for Air Navigation Services: Air Traffic Management (PANS-ATM), Appendix 2, Item 7: Aircraft Identification.
- International Civil Aviation Organization (ICAO): Annex 10 – Aeronautical Telecommunications, Volume IV: Surveillance Radar and Collision Avoidance Systems, розділ 3.1.2.9.1: Aircraft Identification Reporting.
- International Civil Aviation Organization (ICAO): Doc 8585 – Designators for Aircraft Operating Agencies, Aeronautical Authorities and Services, трилітерні коди ICAO та радіотелефонні позивні.