www.radartutorial.eu www.radartutorial.eu Основи радіолокації

Радіолокатори із зовнішньою когерентністю

Структурна схема радіолокатора із зовнішньою когерентністю
Дуплексер
Магнетрон
Модулятор
Генератор
тактів
Змішувач
StaLO
Індикатор
ППЧ
Фазовий
дискримінатор
tзатр
tзатр

Рис. 1: Структурна схема радіолокатора з виявленням рухомих цілей на основі зовнішньої когерентності

Структурна схема радіолокатора із зовнішньою когерентністю
Генератор
тактів
StaLO
Індикатор
ППЧ
Фазовий
дискримінатор
tзатр
tзатр

Рис. 1: Структурна схема радіолокатора з виявленням рухомих цілей на основі зовнішньої когерентності

Радіолокатори із зовнішньою когерентністю

Принцип радіолокаційних систем із зовнішньою когерентністю подібний до принципу систем із внутрішньою когерентністю (псевдокогерентних або повністю когерентних). Відмінність полягає в тому, що фаза когерентного опорного сигналу визначається не внутрішнім когерентним генератором, а сигналом пасивної завади, створеної відбиттями від нерухомих об'єктів, або ж сама пасивна завада використовується як опорний сигнал. Схема визначає, чи залишається різниця фаз між ехо-сигналом від цілі та ехо-сигналом від сусідньої нерухомої цілі сталою, чи змінюється від імпульсу до імпульсу.

За своєю структурою це звичайний класичний радіолокатор із некогерентним передавачем, який, як правило, оснащений магнетроном. У тракті обробки сигналів сигнал проміжної частоти розділяється на два канали, один із яких затримується на невеликий час за допомогою лінії затримки. Затримана складова сигналу виконує функцію опорного сигналу повністю когерентного радіолокатора. Фазовий дискримінатор вимірює різницю фаз між обома сигналами. Якщо ця різниця фаз залишається сталою від імпульсу до імпульсу, на виході фазового дискримінатора виникає лише постійна складова, яка пригнічується під час подальшої обробки сигналу. Якщо одна з двох цілей рухається відносно іншої, виникає змінний у часі сигнал із відповідною доплерівською частотою. У найпростішому випадку індикація здійснюється акустично за допомогою навушників.

Якщо поблизу рухомої цілі на відповідній дальності немає жодної нерухомої цілі, то в опорний канал між лінією затримки та фазовим дискримінатором може бути увімкнений підсилювач із сильним позитивним зворотним зв'язком, який працює безпосередньо нижче порога самозбудження. Останній прийнятий ехо-сигнал збуджує в ньому загасаючі коливання, фаза яких визначається фазою цього ехо-сигналу. Завдяки поступовому загасанню цих коливань протягом короткого часу зберігається фазовий опорний сигнал. Таким чином, схема діє подібно до генератора, синхронізованого ехо-сигналом.

Зовнішню когерентність застосовували в різних радіолокаторах попередніх поколінь, зокрема в радіолокаторах розвідки поля бою. Одним із прикладів є переносний радіолокатор AN/PPS-5A із магнетронним передавачем, який виявляв рухомі цілі за їхньою доплерівською частотою. Оператор оцінював сигнали на слух за допомогою навушників. Виявлення рухомих цілей методом зовнішньої когерентності застосовували також у радіолокаторі JPPS-P10. Прикладом застосування на літальному апараті є радянський радіолокатор дальнього радіолокаційного виявлення «Ліана» (Liana), встановлений на літаку Туполєв Ту-126, розробленому на базі Ту-114. Однак пригнічення відбиттів від нерухомих об'єктів, засноване на цьому принципі, виявилося в цьому радіолокаторі недостатньо надійним.