Варикап
Рисунок 1: Умовне графічне позначення варикапа
Варикап отримав свою назву завдяки властивостям, які дають змогу замінити ним регульований конденсатор. Область просторового заряду (запірний шар) pn переходу діє як діелектрик, а носії заряду — як обкладки конденсатора. Величина зворотної напруги змінює ширину запірного шару, а отже й ємність. На рисунку 1 показано умовне графічне позначення варикапа. Варикапи застосовують у резонансних контурах і підсилювачах високочастотної техніки.
заряду
Рисунок 2: Пряма поляризація pn-переходу.
заряду
Рисунок 2: Пряма поляризація pn-переходу.
Розмір області просторового заряду pn переходу залежить від прикладеної напруги. Пряма поляризація зменшує товщину запірного шару, і починаючи з певної напруги (для кремнію приблизно 0,7 В) електрони можуть подолати запірний шар, внутрішній опір зменшується і починає протікати прямий струм (див. рисунок 2). Якщо ж напруга зміщення pn переходу прикладена у зворотному напрямку, як показано на рисунку 3, запірна область розширюється, оскільки електричне поле віддаляє носії заряду від запірного шару. Отже, запірний шар стає ще біднішим на носії заряду і розширюється залежно від величини зворотної напруги. Саме за такої умови поляризації працює варикап, який, таким чином, є не чим іншим, як спеціальним pn переходом.
Як показано на рисунках, товщина ізолювального запірного шару між носіями заряду, спричинена напругою зміщення у зворотному напрямку, відповідає відстані між двома обкладками конденсатора. Як і для конденсатора, ємність можна розрахувати:
заряду
Рисунок 3: Зворотна поляризація pn переходу
заряду
Рисунок 3: Зворотна поляризація pn переходу
| C = k · | A | де | A = площа обкладки конденсатора k = постійний коефіцієнт d = відстань між обкладками конденсатора |
(1) |
| d |
Як відстань між обкладками конденсатора використовується товщина запірного шару. Площа обкладок конденсатора визначається конструкцією і також може вважатися постійною. Отже, змінною є лише відстань між обкладками конденсатора, яка безпосередньо залежить від зворотної напруги. Чим більша напруга, тим більша відстань і тим менша ємність. Таким чином, ємність обернено пропорційна напрузі.
конденсатора
конденсатора
Рисунок 4: Залежність ємності від зворотної напруги.
конденсатора
конденсатора
Рисунок 4: Залежність ємності від зворотної напруги.
У варикапі відношення зміни напруги до зміни ємності може досягати 10 до 1. На рисунку 4 показано цю залежність: у верхній схемі при зворотній напрузі приблизно 3 В можна отримати, наприклад, ємність 20 пФ. У нижній схемі напруга подвоюється, тому прийняте значення напруги становить 6 В. Якщо ємність при цьому становить, наприклад, лише 5 пФ, кожен вольт збільшення зворотної напруги зменшує ємність на 5 пФ, і відношення зміни напруги до зміни ємності в цьому випадку становить 5 до 1. Значення ємності, які можна отримати за допомогою варикапів, зазвичай лежать лише в нижній частині пікофарадного діапазону.
Варикапи замінили використовувані раніше змінні та підстроювальні конденсатори. Керування напругою дає змогу зручно здійснювати дистанційне керування і навіть автоматичне встановлення частоти резонансних контурів. Приклад застосування варикапа в перестроюваному коливальному контурі показано на рисунку 5.
Рисунок 5: Перестроюваний коливальний контур із варикапом.
Рисунок 5: Перестроюваний коливальний контур із варикапом.
На рисунку 5 змінна напруга знімається з повзунка потенціометра. Дроселі Dr1 і Dr2 мають малий опір для постійного струму, а напруга подається на варикап як зворотна напруга. Його ємність C2 увімкнена послідовно з конденсаторами C1 і C3. Тому зміна зворотної напруги за допомогою потенціометра спричиняє зміну ємності, а отже й зміну резонансної частоти коливального контуру. Дроселі Dr1 і Dr2 мають дуже великий опір на резонансній частоті контуру, тому опір потенціометра не навантажує коливальний контур. Послідовно з’єднані конденсатори C1 і C3 виконують дві функції: з одного боку, вони відокремлюють коло постійного струму напруги зміщення від кола змінного струму, а з другого — беруть участь у визначенні частоти коливального контуру і тим самим обмежують діапазон перестроювання варикапа.
Варикап (варикторний діод, Varicap) — це діод, який має властивості конденсатора, оскільки відстань між носіями заряду діє як діелектрик між обкладками конденсатора. При прикладенні зворотної напруги відстань між носіями заряду можна порівняти з товщиною ізолювального діелектрика. Тому формула (1) для розрахунку ємності справедлива як для варикапа, так і для конденсатора. Величина відстані між носіями заряду замінює у формулі відстань між обкладками конденсатора. При зміні величини зворотної напруги змінюється і відстань між носіями заряду. При більшій зворотній напрузі відстань d збільшується, а ємність C pn-переходу внаслідок цього зменшується. Це означає, що ємність C варикапа обернено пропорційна величині зворотної напруги.
Відношення між зворотною напругою та ємністю може досягати 10 до 1. Приклад на рисунку показує, що у верхньому випадку зворотна напруга 3 В забезпечує ємність 20 пФ. Якщо зворотну напругу збільшити до 6 В, ємність зменшується до 5 пФ. Отже, кожен вольт збільшення зворотної напруги спричиняє зменшення ємності на 5 пФ, тобто цей варикап має відношення ємності до зворотної напруги 5 до 1. Звичайно, цей процес є оборотним: зменшення зворотної напруги збільшує ємність. Однак досяжні значення ємності завжди лежать у пікофарадному діапазоні.
Варикапи можуть замінювати звичайні підстроювальні конденсатори і використовуються в більшості радіолокаційних пристроїв. Великою перевагою є можливість дистанційного керування або автоматичного перестроювання високочастотних коливальних контурів за допомогою керувальної постійної напруги.