PIN-діоди
| звичайний діод з pn-переходом: |
|
| PIN-діод із власною („intrinsic“) i-областю | |
p-область (дифузійна) i-область n-область (підкладка) |
Рисунок 1: Будова PIN-діода
PIN-діоди мають тришарову структуру з якомога більш власною середньою i-областю між сильно легованими контактними областями p та n. Для забезпечення малого часу перемикання ширина i-області становить 0,5...1µm. Якщо потрібні високі напруги пробою, ширина i-області може досягати 100µm.
Застосування PIN-діодів у високочастотній техніці ґрунтується на таких властивостях:
- При зворотній поляризації нечисленні носії заряду в i-області видаляються вже за малих зворотних напруг. PIN-діод при цьому має незалежну від напруги ємність запірного шару. За великої ширини i-області ця ємність дуже мала, тому PIN-діод має великий опір для високочастотних коливань. Крім того, напруга пробою є високою, тому до діода можуть прикладатися високі змінні напруги.
- Під час роботи в прямому напрямку i-область заповнюється інжектованими неосновними носіями заряду. PIN-діод при цьому являє собою опір, залежний від прямого струму, який може набувати дуже малих значень. У цьому стані PIN-діод залишається лінійним опором навіть для високочастотних коливань великої амплітуди.
- PIN-діоди можуть дуже швидко, приблизно за 1 ns, перемикатися між зворотним напрямком (майже розімкнене коло) і прямим напрямком (майже коротке замикання).