www.radartutorial.eu www.radartutorial.eu Каталог радіолокаційних систем

AN/ASG-14

Опис радіолокаційного комплексу, тактико-технічні характеристики

Рисунок 1: AN/ASG-14

Рисунок 1: AN/ASG-14

Основні параметри радіолокатора
Діапазон частот випромінювання: 9 000 … 9 600 MHz
(«X»)
Період повторення імпульсів:  
Частота повторення імпульсів: 1 kHz
Тривалість імпульсу (τ): 1 or 0,5 µs
Iнтервал приймання  
Iнтервал спокою  
Пікова потужність: 140 kW
Середня потужність:  
Інструментальна дальність: 20 mi (≙ 32 км)
Роздільна здатність по дальності:  
Точність вимірювання координат::  
Ширина променя: 3,9°
Відбитих від цілі імпульсів:  
Частота обертів:  
Середній наробіток між відмовами (MTBCF):  
Середня тривалість відновлення (MTTR):  

AN/ASG-14

AN/ASG-14 був ще досить простим радіолокатором управління вогнем для літаків Lockheed F-104 «Starfighter», побудованих у 1956–1957 роках, який працював у X-діапазоні (позначення IEEE) або на I-діапазоні (позначення НАТО). Радар передавав дані про відстань на оптичний приціл для 20-мм гармати M61 і підтримував виявлення цілей для ракет AIM-9 Sidewinder.

Це був простий пошуковий радар зі спіральним скануванням простору та обмеженою здатністю до супроводу. Передавач використовував настроюваний магнетрон. Радар міг виявляти цілі на відстані до 20 миль. Під час супроводу цілі з коротшим імпульсом передачі дальність обмежувалася приблизно 10 милями (≙ 16 км), а також використовувався конічний сканування зі швидкістю 550 обертів на хвилину. Радар показував лише відстань та відхилення бокового кута. Корекцію бокового кута доводилося здійснювати за курсом літака.

Радар був розроблений компанією Radio Corporation America (RCA), а згодом вироблявся компаніями Texas Instruments та General Electric.