ППРУ-1
Опис радіолокаційного комплексу, тактико-технічні характеристики
Рисунок 1: ППРУ-1M (9С80-1)
| Основні параметри радіолокатора | |
|---|---|
| Діапазон частот випромінювання: | «C» |
| Період повторення імпульсів: | |
| Частота повторення імпульсів: | |
| Тривалість імпульсу (τ): | |
| Iнтервал приймання | |
| Iнтервал спокою | |
| Пікова потужність: | |
| Середня потужність: | |
| Інструментальна дальність: | 40 NM (≙ 75 км) |
| Роздільна здатність по дальності: | |
| Точність вимірювання координат:: | |
| Ширина променя: | |
| Відбитих від цілі імпульсів: | |
| Частота обертів: | |
| Середній наробіток між відмовами (MTBCF): | |
| Середня тривалість відновлення (MTTR): | |
ППРУ-1
ППРУ-1 «Овод» (від: Подвижный пункт разведки и управления, індекс GRAU: 9С80, позначення НАТО: «Dog Ear») був наземним 2D-радаром розвідки та наведення цілей, що працював в аналоговому режимі в С-діапазоні (позначення IEEE) або G-діапазоні (позначення НАТО) і був встановлений на багатоцільовому гусеничному транспортному засобі MT-LB або броньованому командно-розвідувальному транспортному засобі MT-LBu. Машина з радаром використовувалася як пункт управління для зенітних ракет і зенітних гарматних батарей.
Антена використовувала параболічний рефлектор з сітчастою поверхнею і рупорним випромінювачем. Базова версія мала вбудований прилад розпізнавання «свій/чужий» зі стандартом Кремний-2.
ППРУ-1 розроблявся з 1976 року і був введений в експлуатацію в 1978 році. Ця базова версія була замінена в 1992 році наступником ППРУ-1M з ідентифікатором як спрощеною версією Парол. Пізніше ця версія була замінена ППРУ-M і -M1, які до цієї версії використовували ту ж антену, що і на рисунку 1. У 2007 році було представлено ППРУ-M1-2 з новим цифровим 3D-радаром, що працює в X-діапазоні.