www.radartutorial.eu www.radartutorial.eu Основи радіолокації

Кутовий відбивач або радіолокаційний відбивач

Трикутний кутовий відбивач має вигляд відсіченого кута порожнистого куба.
Рисунок 1: Трикутний кутовий відбивач як частина порожнистого куба

Рисунок 2: Відбиття від двох поверхонь, розташованих під прямим кутом одна до одної

Відбиття від кутового відбивача:
Падаюча хвиля відбивається двічі, при цьому кут падіння дорівнює куту відбиття. Оскільки друга площина відбиття повернута на 90°, сума першого й другого кутів відбиття та кута 90° повернутої площини відбиття дорівнює 180°. Отже, падаючий промінь відбивається назад на 180°.

Рисунок 2: Відбиття від двох поверхонь, розташованих під прямим кутом одна до одної

Кутові відбивачі застосовуються для створення особливо сильного радіолокаційного відлуння від об’єктів, які в іншому разі мали б лише дуже малу ефективну площу розсіювання. Кутовий відбивач складається з двох або трьох електропровідних поверхонь, розташованих одна відносно одної під кутом 90°. Падаючі електромагнітні хвилі внаслідок багаторазового відбиття повертаються точно в тому напрямку, звідки вони надійшли. Завдяки цьому навіть невеликі об’єкти з малою відбивною поверхнею створюють достатньо сильне відлуння.

Окремі поверхні кутового відбивача повинні бути великими порівняно з довжиною хвилі. Що більший кутовий відбивач, то більше енергії він відбиває. На невеликих суднах кутові відбивачі встановлюють якомога вище на щоглі, щоб зменшити втрати дальності, спричинені кривизною Землі. Там, де надмірне вітрове навантаження може створювати перешкоди, застосовують також варіанти зі сферичним або циліндричним кожухом.

Якщо хвиля повинна відбиватися назад у тривимірному просторі, кутовий відбивач має складатися з трьох відбивних пластин. У цьому разі він називається тригранним кутовим відбивачем. Отже, перш ніж промінь повернеться в початковому напрямку, відбуваються три відбиття. Математично цей випадок розглядається як дворазове застосування формули, чинної для двох відбивних поверхонь. (Результат першого застосування формули використовується як одне з двох вхідних значень під час другого застосування.)

Розрахунок кутових відбивачів

Рисунок 3: Еталон ефективної площі розсіювання: металева сфера, проєкція якої утворює коло площею 1 м2.

Рисунок 3: Еталон ефективної площі розсіювання: металева сфера, проєкція якої утворює коло площею 1 м2.

Рисунок 4: Залежність ефективно видимої площі від кута опромінення радіолокатором

Анімація: кутовий відбивач, що складається з двох квадратних поверхонь, поступово повертається на 90°. Ефективно видима площа майже лінійно збільшується до середнього положення при 45°, а потім знову лінійно зменшується. Крайні положення є винятком: при 0° і 90° кутовий відбивач повернений до радіолокатора однією зі своїх сторін як дзеркало й тому має локальні максимуми.

Рисунок 4: Залежність ефективно видимої площі від кута опромінення радіолокатором

Значення площі визначається порівнянням з ізотропним сферичним випромінювачем. Як еталонний відбивач розглядається ідеальний провідник сферичної форми, проєкція якого на площину, перпендикулярну до напрямку проєктування, тобто його тінь на цій площині, має площу один квадратний метр. Ця кругла площа має діаметр приблизно 1,33 м. Однак у цього еталонного відбивача ефективно діє як зворотний розсіювач лише дуже мала ділянка: усього кілька сантиметрів точно в центрі, які відбивають падаючу енергію в напрямку радіолокатора. Усі інші ділянки рівномірно розсіюють падаючу енергію в просторі. Звідси випливає, що невеликий і зручний кутовий відбивач із геометричними розмірами лише кілька сантиметрів може мати ефективну площу розсіювання в кілька квадратних метрів. Слід лише розуміти, що значення, наприклад, 12 м2 фактично означає, що цей невеликий кутовий відбивач на певній резонансній частоті має таку саму ефективну відбивну площу, як 12 таких сфер, кожна з яких має проєкцію площею один квадратний метр на площину.

Така сфера, оскільки вона не залежить від напрямку, створювала б ехо-сигнал і при використанні бістатичного радіолокатора. Кутовий відбивач на це не здатний. Енергію, яку сфера розсіює майже в усіх напрямках, кутовий відбивач концентрує лише в напрямку, з якого його опромінюють. Тому в певних напрямках кутові відбивачі мають ефективні площі розсіювання, що значно перевищують їхні геометричні розміри.

Під час розрахунку необхідно враховувати три аспекти. Ефективна площа розсіювання залежить від:

Видима площа

Якщо спочатку припустити, що довжини ребер кутового відбивача значно перевищують довжину хвилі, ефективну площу можна розрахувати за законами геометричної оптики. Основою розрахунку є проєкція кутового відбивача на площину, перпендикулярну до радіолокаційного випромінювання. На рисунку 5 їй відповідає відрізок AB. Її можна уявити як радіолокаційну тінь кутового відбивача на уявній площині, перпендикулярній до радіолокаційного випромінювання. Ця еквівалентна площа, що існує лише для розрахунку, досягає максимального значення, коли випромінювання падає паралельно до площини симетрії, тобто точно під кутом 45° на всі пластини кутового відбивача.

Винятковий випадок виникає тоді, коли випромінювання падає точно перпендикулярно на одну з окремих поверхонь кутового відбивача. У цьому разі вона діє всією своєю площею як плоске дзеркало. Тому виведена нижче формула застосовна за умови, що падаюче випромінювання відхиляється від площини симетрії («Boresight») менш ніж на 45°.

У цьому разі довжина «тіні» є катетом рівнобедреного прямокутного трикутника, гіпотенуза якого відповідає довжині сторони кутового відбивача. Площа тоді дорівнює:

Aproj = AWR· 20,5 де AWR = площа лише однієї сторони кутового відбивача
Aproj = її проєкція, тобто її «тінь»
(1)

З таблиці на сторінці з поясненням ефективної площі розсіювання відома формула для розрахунку відбивної площі плоскої пластини. Вона виведена з розрахунку загасання у вільному просторі, у якому прямокутна пластина розглядається як частина сферичної поверхні:

σ = 4·π·A2 де A = площа відбивної пластини
λ = довжина хвилі оглядового радіолокатора
(2)
λ2

Цю формулу можна загалом використовувати для розрахунку ефективної площі розсіювання, якщо відома діюча площа кутового відбивача (див. приклад). У подальших перетвореннях цієї формули площа Aproj, отримана паралельним проєктуванням, лише замінюється реально вимірюваними площами або довжинами, наприклад довжиною ребра. Підставляючи формулу (1) у формулу (2), отримуємо:

σ = 4·π·(AWR · 20,5)2 = 8·π·(AWR)2 де AWR = площа однієї стінки кутового відбивача
λ = довжина хвилі оглядового радіолокатора
(3)
λ2 λ2

Ця формула справедлива для двогранних кутових відбивачів, коли вони опромінюються радіолокатором із головного напрямку («Boresight»). Наявність довжини хвилі у формулі ще не означає резонанс, а пов’язана з тим, що під час виведення формули для загасання у вільному просторі було враховано умовний коефіцієнт підсилення антени (точніше: апертуру приймальної антени). Мореплавці можуть наближено приймати довжину хвилі рівною 3 см, оскільки більшість морських навігаційних радіолокаторів працює поблизу частоти 10 ГГц.

Рисунок 5: Площа проєкції з одного боку зменшується до відрізка AC

Рисунок 5: Площа проєкції з одного боку зменшується до відрізка AC

Кут опромінення

Для променів, що падають на цю пластину під кутом, відмінним від 45°, «тіні» окремих сторін уже мають неоднакові розміри. Однак ефективно діє лише менша проєкційна площа кутового відбивача. Навіть якби друга поверхня кутового відбивача створювала значно більшу «тінь», вона могла б повторно відбити лише ту енергію, яка вже була відбита першою пластиною з меншою проєкційною площею. Енергія, що падає на поверхню зі стороною BC, відбивається лише один раз і тому випромінюється під іншим кутом. Цей напрямок не досягає приймача радіолокатора й тому не може використовуватися моностатичним радіолокатором. Отже, ефективно використовувана площа лише вдвічі перевищує меншу проєкційну площу. Для кутів 0° < Θ < 90° ефективні розміри проєкції становлять:

Aäquiv = менша часткова площа + частина більшої часткової площі (4)
Aäquiv = AWR·sin Θ + AWR·tan Θ ·cos Θ = 2 AWR·sin Θ
σ = 16·π·(AWR)2 ·sin2 Θ (5)
λ2

Рисунок 6: Однакова фаза внаслідок рівності шляхів: a+b+c = a’+b’+c’

Рисунок 6: Однакова фаза внаслідок рівності шляхів: a+b+c = a’+b’+c’

Вплив резонансу

Уявлення про те, що металева поверхня діє для електромагнітних хвиль як дзеркало, є лише спрощенням. Насправді металева поверхня поглинає енергію, сама починає коливатися й потім знову випромінює цю енергію. Спрямованість визначається різницями фаз коливань, що виникають у різних точках, зумовленими різницею часу поширення поля випромінювання, яке падає під косим кутом. Струми, індуковані цим полем у простій металевій пластині, створюють у приймачі надзвичайно слабкий сигнал, оскільки численні бічні пелюстки розподіляють енергію вторинного випромінювання. Лише коли дві металеві пластини розташовані одна відносно одної під кутом 90°, струми створюють інтенсивніше поле вторинного випромінювання, хвилі якого синфазні лише в напрямку падіння випромінювання.

Подібно до дипольних відбивачів, розміри відбивної поверхні можуть увійти в резонанс із довжиною хвилі. У напрямку поляризації розмір відбивної поверхні повинен становити щонайменше половину довжини хвилі. Однак! У відбитті беруть участь щонайменше дві відбивні поверхні, тому мінімальна резонансна довжина кутового відбивача відповідає повній довжині хвилі.

Завдяки резонансу кутовий відбивач завширшки в одну довжину хвилі може мати ефективну площу розсіювання до чотирьох разів більшу, ніж можна було б очікувати з огляду на його геометричні розміри. Відбивач також може збуджуватися вищими гармоніками. Однак виграш завдяки резонансу зменшується вдвічі з кожною наступною гармонікою. Починаючи з розміру, що дорівнює десяти довжинам хвиль, вплив резонансу більше не спостерігається. Резонансна поведінка має також негативний вплив: за непарних кратних половини довжини хвилі (1,5λ, 2,5λ …) спостерігається зменшення ефективної площі розсіювання в стільки ж разів.

Тригранні кутові відбивачі

Рисунок 7: Кутовий відбивач із трьох квадратних поверхонь

Рисунок 7: Кутовий відбивач із трьох квадратних поверхонь

Оскільки двогранний кутовий відбивач у разі відхилення падаючих променів від площини, перпендикулярної до ребра, більше не відбиває випромінювання в напрямку радіолокатора, зазвичай застосовують тригранні кутові відбивачі. У геометрії їх називають тригранними.

Тригранний кутовий відбивач із квадратних пластин

Такі кутові відбивачі складаються з трьох квадратних пластин, зварених між собою під кутами 90°. Проєкційна площа тепер складається з трьох часткових поверхонь, які також розраховуються за формулою (1). Однак цю формулу необхідно двічі застосувати для кожної поверхні, а результат урахувати тричі.

σ = 12·π·(AWR)2 ·sin2 Θ (6)
λ2

Ця формула також справедлива лише для тригранних кутових відбивачів, коли вони опромінюються радіолокатором із напрямку осі симетрії («Boresight»). Отже, це максимально досяжне значення. Однак на практиці кутовий відбивач у більшості випадків матиме значно меншу ефективну площу розсіювання, оскільки розрахований тут окремий випадок трапляється дуже рідко.

Рисунок 8: Кутовий відбивач із трьох трикутних поверхонь

Рисунок 8: Кутовий відбивач із трьох трикутних поверхонь

Тригранний трикутний кутовий відбивач (із трикутних пластин)

Кутовий відбивач із трьома квадратними поверхнями є відносно нестійким у механічному відношенні. Тому окремі поверхні зазвичай зменшують до трикутної форми, як показано на рисунках 1 і 8. Водночас істотно зменшується й ефективна площа розсіювання. Натомість кутовий відбивач із трикутних поверхонь має більший кут розкриву. Ефективна площа розсіювання такого трикутного кутового відбивача розраховується за формулою:

σ = 4·π·a4 де a = довжина сторін трьох рівнобедрених трикутників
λ = довжина хвилі оглядового радіолокатора
(7)
3·λ2

Такий кутовий відбивач має кут розкриву майже 40°, перш ніж відбита енергія знизиться нижче відомої з діаграми спрямованості антени межі −3 дБ. Тому до восьми таких кутових відбивачів об’єднують у куб. У результаті в кожному напрямку діє щонайменше один відбивач.

Геометрично такий кутовий відбивач складається з 12 рівнобедрених трикутників. Однак під час практичного виготовлення, якщо знехтувати товщиною листів, використовують три однакові квадратні пластини, одну з яких розрізають по діагоналі навпіл, а другу — по діагоналях на чотири частини. Потім кутовий відбивач симетрично зварюють із цих семи деталей (достатньо точкового зварювання в центрі та по краях, однак дуже важливо точно дотримуватися прямих кутів). За довжини сторони квадратних пластин 0,5 м такий саморобний кутовий відбивач у діапазоні I/J має ефективну площу розсіювання більш ніж у п’ятсот разів більшу, ніж невеликий весловий човен без такого кутового відбивача. Така ціль уже не може залишитися непоміченою на екрані радіолокатора у внутрішньому судноплавстві.