Носій завад із передавачем завад самозахисту
Рисунок 1: Передавач завад самозахисту під лівим крилом літака Tornado
Носій завад із передавачем завад самозахисту
Передавач завад самозахисту — це передавач завад, який зазвичай розміщується у зовнішньому підвісному контейнері (POD) і встановлюється на літаку, призначеному для виконання інших тактичних завдань. Придушення радіолокаційних засобів противника є лише додатковою функцією самозахисту. Джерело завад і захищуваний ударний літак мають однакові координати в просторі. Тому завада діє в головній пелюстці діаграми спрямованості антени і через це також називається «main lobe jamming». Видима на індикаторі РЛС завада надходить із того самого напрямку, що й атакувальний літак, і таким чином надає РЛС інформацію про азимут, а за потреби також про кут місця. Завада ускладнює лише вимірювання дальності.
Дальність можна також визначити бістатичним методом або методом мультилатерації за допомогою двох або кількох РЛС, які спостерігають ціль із різних напрямків. Тактична перевага носія завад у цьому разі полягає лише в затримці визначення координат. Недоліком є те, що саме джерело завад може використовуватися як ціль для зенітних ракет («home on jam mode»). Щоб запобігти цьому, джерело завад можна буксирувати позаду літака, що, однак, може погіршити його маневровість.
Відношення потужності завади до потужності ехо-сигналу є відношенням величини ехо-сигналу, розрахованої за рівнянням радіолокації, до величини прийнятої потужності завади, для якої враховується лише загасання у вільному просторі на односторонньому шляху. Усі інші параметри, що впливають на дальність, у цьому відношенні скорочуються, оскільки вони однакові для обох джерел радіочастотного випромінювання. У результаті залишається відношення лінійних, не виражених у децибелах, еквівалентних випромінюваних потужностей передавача РЛС і передавача завад, помножене на 4πR² як залишковий член загасання у вільному просторі та поділене на ефективну площу розсіювання σ носія завад.
(1)
- ERPJam = еквівалентна випромінювана потужність передавача завад;
- ERPRadar = еквівалентна випромінювана потужність передавача РЛС;
- R = відстань РЛС–носій завад [м]
Дальність пропалювання
Прийнята потужність ехо-сигналу обернено пропорційна четвертому степеню відстані, тоді як прийнята потужність сигналу завади обернено пропорційна лише другому степеню відстані. Під час наближення носія завад до РЛС ехо-сигнал зростає швидше, ніж сигнал завади. Нижче певної дальності ехо-сигнал може стати потужнішим за сигнал завади, і РЛС зможе, незважаючи на заваду, виявити літак та виміряти дальність до нього. (За умови, що сигнал завади не вводить приймач у насичення.) Відстань між РЛС і літаком, нижче якої стає можливим його виявлення, називається burn through range RBT, оскільки позначка цілі «пропалює» заваду.
(2)
Це рівняння отримують, якщо для відношення J/S = 1 і рівняння (1) перетворюють відносно відстані R.
Супровідне придушення
Під час супровідного придушення (ESJ) носій завад (Escort Jammer) перебуває всередині ударної групи або безпосередньо поруч із нею, маючи лише невелике кутове та/або дальнісне відхилення. Тому носій завад також перебуває в головній пелюстці діаграми спрямованості антени РЛС. Відношення потужності завади до прийнятої потужності J/S, а також дальність пропалювання RBT, розраховують за тими самими правилами, що й для передавача завад самозахисту.