www.radartutorial.eu www.radartutorial.eu Основи радіолокації

Блок-схема індикатора кругового огляду

Рисунок 1: Відображення радіолокаційних сигналів на індикаторі кругового огляду (PPI)

Рисунок 1: Відображення радіолокаційних сигналів на індикаторі кругового огляду (PPI)

Ця класична конструкція індикатора кругового огляду й сьогодні використовується в багатьох радіолокаційних системах. Вона забезпечує відображення радіолокаційної інформації у вигляді, подібному до географічної карти. У стаціонарних радіолокаційних системах напрямок на північ розташований у верхній частині екрана.

На кораблях і повітряних суднах таке відображення можливе лише за наявності гірокомпаса (абсолютний напрямок на північ). Якщо гірокомпас відсутній, верхня частина екрана відповідає напрямку руху корабля або літака, тобто «напрямку вперед» (відносна орієнтація екрана).

Ехо-сигнали
Азимут + мітки дальності
Розпізнавання (IFF)
Імпульси
синхронізації
Кутова
інформація (напр., ACP)
Фокусувальна
котушка
Відхиляюча
котушка
Відео
Стробуюча
схема
гор.
верт.
Обробка
кута
Блок
живлення
Центрування

Рисунок 2: Блок-схема індикатора кругового огляду (PPI)

Ехо-сигнали
Азимут + мітки дальності
Розпізнавання (IFF)
Імпульси
синхронізації
Кутова
інформація (напр., ACP)
Фокусувальна
котушка
Відхиляюча
котушка
Відео
Стробуюча
схема
гор.
верт.
Обробка
кута
Блок
живлення
Центрування

Рисунок 2: Блок-схема індикатора кругового огляду (PPI)

Ехо-сигнали
Азимут + мітки дальності
Розпізнавання (IFF)
Імпульси
синхронізації
Кутова
інформація (напр., ACP)
Фокусувальна
котушка
Відхиляюча
котушка
Відео
Стробуюча
схема
гор.
верт.
Обробка
кута
Блок
живлення
Центрування

Рисунок 2: Блок-схема індикатора кругового огляду (PPI) (інтерактивний рисунок)

Стробуюча схема

Стробуюча схема формує внутрішні імпульси, необхідні для синхронізації PPI-індикатора з передавачем. Сама стробуюча схема синхронізується попереднім імпульсом, який генерується синхронізатором і компенсує можливі затримки під час обробки імпульсів.

У старіших радіолокаційних системах PPI-індикатор запускався безпосередньо від модулятора. Наприклад, синхронізатор ASR-910 формує спеціальний синхронізуючий імпульс (TA-39), який запускає індикатор за 39 мкс до моменту передавання.

Відеопідсилювач

Відеопідсилювач підсилює вхідні сигнали до рівня, достатнього для диференційованої модуляції яскравості електронного променя. При цьому необхідно забезпечити оптимальне співвідношення між яскравістю та підсиленням, тобто контрастністю.

Сітка азимутальних та міток дальності повинна бути налаштована настільки слабко, щоб залишатися ледь помітною.

Підсвічування прямого ходу

Ця схема, яку також називають «гасінням зворотного ходу», формує із синхронізуючого імпульсу прямокутний імпульс на час розгортки. Він керує електронним променем електронно-променевої трубки таким чином, щоб світіння на екрані виникало лише під час прямого ходу.

Оскільки сильному магнітному полю у відхиляючих котушках після завершення відхилення потрібно кілька мікросекунд, щоб зникнути, видимий електронний промінь у цей час створював би на екрані хаотичні зображення. Тому протягом цього періоду електронний промінь гаситься.

Генератор пилкоподібної напруги
Масштаб трапецієподібного пилкоподібного сигналу

Рисунок 3: Масштаб трапецієподібного пилкоподібного сигналу

Генератор пилкоподібної напруги створює напругу відхилення, що забезпечує відхилення електронного променя синхронно з поширенням переданого сигналу. Тривалість пилкоподібного сигналу залежить від вибраного масштабу. Максимальна амплітуда пилкоподібного сигналу пропорційна розмірам екрана. Амплітуда цього сигналу змінюється за синусоїдальним і косинусоїдальним законами, визначаючи тим самим кожний кут відхилення.

Щоб створити пилкоподібний струм у відхиляючих котушках, необхідно сформувати напругу трапецієподібної форми, яка компенсує власну індуктивність котушок. Стрибок напруги на початку відхилення забезпечує лінійне відхилення електронного променя.

Рисунок 4: Обертання з нерухомими котушками

вертикальне
горизонтальне

Рисунок 4: Обертання з нерухомими котушками

Електронно-променева трубка

Електронно-променева трубка перетворює електричні струми та напруги на видиме зображення. Електронний промінь створює на екрані яскравий світловий слід.

Для відхилення електронного променя застосовують два способи:

В електронно-променевих трубках із великим діаметром екрана перевага надається електромагнітному відхиленню, оскільки в іншому випадку для отримання необхідних великих кутів відхилення довелося б використовувати дуже високі відхиляючі напруги.

Оскільки екран повинен бути якомога пласкішим, електронний промінь проходить до країв екрана довший шлях, ніж до його центра. Щоб запобігти втраті різкості на краях екрана, струм фокусувальної котушки часто містить складову пилкоподібної напруги зі сталою амплітудою, тобто без синусоїдальної та косинусоїдальної модуляції.

Поверхня екрана повинна бути вкрита люмінофорним матеріалом, здатним зберігати інформацію про яскравість електронного променя доти, доки він знову не досягне тієї самої точки.

Люмінофорне покриття таких екранів має динамічний діапазон не більше 12 дБ. Тому на вході індикатора відношення сигнал/шум ехо-сигналу встановлюється рівним 4:1.

Обробка кутової інформації

У цьому функціональному блоці обробляється механічно сформована кутова інформація (напруги сервосистеми або імпульси NRP/ACP, які необхідно підраховувати). Формуються синусоїдальна та косинусоїдальна напруги, що відповідають поточному куту повороту антени.

Ці синусоїдальна та косинусоїдальна напруги модулюють трапецієподібні пилкоподібні напруги в генераторі пилкоподібної напруги.

Підсилювач відхилення
Масштаб трапецієподібного пилкоподібного сигналу

Рисунок 3: Масштаб трапецієподібного пилкоподібного сигналу

Підсилювачі відхилення формують із пилкоподібної напруги та постійних напруг центрування струм відхилення у відхиляючих котушках електронно-променевої трубки. Насправді тут використовуються пилкоподібні напруги трапецієподібної форми. Невеликий стрибок напруги на початку пилкоподібного сигналу призначений для подолання проти-ЕРС відхиляючої котушки та формування пилкоподібного відхиляючого магнітного поля.

Накладання трапецієподібних імпульсів на постійну напругу призводить до ексцентричного зміщення центра відхилення. У граничному випадку це обмежує відображення лише одним сектором шириною близько 60°.

Відхиляючі котушки

В індикаторах дуже старих радіолокаційних станцій (наприклад, P–12) відхиляючі котушки дійсно механічно оберталися синхронно з антеною. Одночасно в тому ж ритмі працювали контакти, що формували азимутальні мітки. У новіших радіолокаційних станціях (наприклад, ASR-910) застосовуються нерухомі горизонтальні та вертикальні відхиляючі котушки, які, однак, потребують дуже точного налаштування.

Відхиляючі котушки встановлюються попарно на шийці електронно-променевої трубки. Котушки, що створюють горизонтальне магнітне поле, відхиляють електронний промінь по вертикалі. Вертикальне магнітне поле відхиляє електронний промінь по горизонталі.
Сучасні радіолокаційні системи більше не використовують індикатори кругового огляду з полярною системою координат такого типу. Якщо основним елементом обробки радіолокаційних сигналів є сучасний комп'ютер, він може безпосередньо відображати радіолокаційну інформацію на плазмовому дисплеї.

Блок живлення

Блок живлення, серед іншого, формує дуже високі анодні напруги (близько 10 кВ), необхідні для роботи великоформатної електронно-променевої трубки.


(Хоча це не показано на цій блок-схемі, багато індикаторів також містять схеми формування азимутальних міток і міток дальності.)