Процесор обробки радіолокаційних сигналів
Процесор обробки сигналів є частиною системи обробки, у якій сигнали цілей відокремлюються від завад завдяки використанню ефекту Доплера та аналізу амплітудних характеристик прийнятих сигналів. У сучасних радіолокаторах перетворення радіолокаційних сигналів у цифрову форму, як правило, виконується після їх підсилення на проміжній частоті (IF) і фазового детектування. На цьому етапі радіолокаційні сигнали набувають форми відеосигналів і мають смугу частот у діапазоні від 250 кГц до 5 МГц. Отже, відповідно до теореми дискретизації (теореми Котельникова, або теореми Найквіста—Шеннона), частота дискретизації сигналу має становити від 500 кГц до 10 МГц. Такі значення частоти дискретизації повністю забезпечуються сучасними аналого-цифровими перетворювачами (АЦП).
Процесор обробки сигналів містить такі компоненти:
- I&Q фазовий детектор;
- система селекції рухомих цілей (СРЦ);
- система підтримання сталого рівня хибних тривог.
Уся процедура обробки може бути реалізована програмними засобами в цифровому приймачі.
Рисунок 1. Потік інформації в процесорі обробки радіолокаційних сигналів
фазовий
детектор
відміток
обробки
відміток
відміток
обробка
обробка
інших датчиків
(наприклад,
метеорологічних)
частота
відео-
сигнал
відео-
сигнал
Рисунок 1. Потік інформації в процесорі обробки радіолокаційних сигналів
фазовий
детектор
відміток
обробки
відміток
відміток
обробка
обробка
інших датчиків
(наприклад,
метеорологічних)
частота
відео-
сигнал
відео-
сигнал
домлення
Рисунок 1. Потік інформації в процесорі обробки радіолокаційних сигналів
Елементи, що виконують виявлення сигналу та виділення координатної відмітки (плота), реалізують первинну обробку радіолокаційних даних у первинних радіолокаційних засобах (системах). Важливу роль при цьому відіграють процеси формування та обробки координатних відміток (плотів). Основними компонентами є:
- екстрактор координатних відміток (плотів), який формує координатні відмітки з відеосигналів;
- процесор координатних відміток (плотів), який об'єднує відмітки, отримані від первинного радіолокатора, та мінімізує кількість хибних відміток;
- об'єднувач відміток, у якому об'єднуються відмітки, отримані первинним і вторинним каналами, для мінімізації рівня хибної тривоги.
Рисунок 2. Радіолокаційний екстрактор типу A1000, що містить усі модулі процесора обробки радіолокаційних сигналів (© Aerotechnica Ltd.)
Рисунок 2. Радіолокаційний екстрактор типу A1000, що містить усі модулі процесора обробки радіолокаційних сигналів (© Aerotechnica Ltd.)
Подальша обробка радіолокаційних даних може включати такі пристрої:
- пристрій супроводження траєкторій (вторинної обробки), у якому кілька координатних відміток однієї цілі об'єднуються в одну траєкторію;
- пристрій ототожнення траєкторій (третинної обробки), у якому відмітки цілей або траєкторії, отримані від інших радіолокаторів, об'єднуються в спільну траєкторію.
Відмінність між модулем первинної обробки даних (корелятором) та модулем вторинної обробки полягає в тому, що в першому випадку положення координатної відмітки під час обробки не змінюється.
Деякі з цих пристроїв можуть бути реалізовані у вигляді програмних модулів, які починають працювати після оцифрування радіолокаційної інформації. Прикладом процесора обробки радіолокаційних сигналів є радіолокаційний екстрактор української компанії «Аеротехніка» (Рисунок 2), призначений для модернізації застарілих аналогових оглядових радіолокаторів.
Автор: Д-р Андрій Музиченко