www.radartutorial.eu www.radartutorial.eu Основе радарске технологије

Радари загоризонтного виявлення (OTH)

морські милі
тисячі футів

Рис. 1: Зона огляду радара Over-The-Horizon Surface Wave (зелений) порівняно з маршрутним радаром (червоний)

морські милі
тисячі футів

Рис. 1: Зона огляду радара Over-The-Horizon Surface Wave (зелений) порівняно з маршрутним радаром (червоний)

Радари загоризонтного виявлення (OTH)

Зазвичай радіолокатори мають одну проблему — кривизну поверхні Землі. Максимально можлива дальність обмежується радіогоризонтом, який лише трохи перевищує видимий або оптичний горизонт. Радари загоризонтного виявлення використовують несучі частоти з дуже великою довжиною хвилі, що мають особливі властивості поширення. Такі радари здатні виявляти об'єкти далеко за оптичним горизонтом. Через надзвичайно великі довжини хвиль антенні поля цих радарів мають гігантські розміри і можуть простягатися на кілька кілометрів. Деякі з цих систем використовують принцип FMCW, щоб забезпечити кращий енергетичний баланс на дуже великих відстанях вимірювання, тому вони потребують окремих антенних полів для передавання та приймання.

Перші системи OTH були створені на початку 1950-х — 1960-х років як частина глобальної системи раннього попередження. Спочатку вони використовувалися виключно у військових цілях і через створення завад у короткохвильових діапазонах, що використовувалися радіоаматорами, отримали прізвисько «Woodpecker» («дятел»). До сьогодні більшість таких систем уже виведено з експлуатації. Дуже далекобійні системи втратили своє значення після завершення холодної війни, оскільки супутникові системи спостереження забезпечують значно кращі й точніші результати. Однак ці радари пережили певне відродження як відносно недорогі берегові системи для океанографічних досліджень і виконання поліцейських завдань, наприклад боротьби з незаконним обігом наркотиків.

Радари OTH використовували дуже низьку частоту повторення імпульсів, аж до кількох десятків герців, щоб забезпечити вимірювання відстаней до 2000 км без неоднозначності дальності.

Over–The–Horizon Surface Wave (OTH–SW)

Радари OTH-SW працюють на несучих частотах від 2…3 МГц до максимум приблизно 20 МГц. Вищі частоти також могли б використовуватися, але вони вже не формують настільки ефективних поверхневих хвиль, тому максимальна дальність зменшується. Електромагнітні хвилі мають властивість змінювати напрямок поширення під час дифракції на краях або криволінійних поверхнях. За дуже великих довжин хвиль вони зв'язуються з добре провідною поверхнею моря і таким чином долають кривизну Землі. На рис. 1 зона огляду маршрутного радара керування повітряним рухом (що працює в гігагерцовому діапазоні й використовує пряму хвилю) показана червоним кольором, а радара OTH-SW — зеленим.

Компанія Raytheon на замовлення канадських збройних сил розробила такий радар, який став відомим під назвою HF-SWR-503 . Це морський оглядовий радар, призначений для боротьби з такими незаконними видами діяльності, як торгівля наркотиками, контрабанда, піратство, незаконний вилов риби та нелегальна міграція. Крім виконання державних функцій, він також може використовуватися для спостереження за вітром і хвилюванням моря, дрейфом айсбергів, а також для виявлення забруднення довкілля і, за можливості, його джерел.

Система складається з антенного поля довжиною 660 м, утвореного чвертьхвильовими диполями, розташованими на відстані близько 50 м один від одного, що відповідає половині довжини хвилі у використовуваному радіолокаційному діапазоні близько 3 МГц. Антенне поле дозволяє спостерігати цілі в межах 200-мильної прибережної зони у секторі 120°. Точність визначення координат становить приблизно 100 м. За даними виробника, система також здатна виявляти низьколітаючі крилаті ракети, якщо працює в діапазоні частот від 15 до 20 МГц.

Прикладом сучасного цивільного застосування в Німеччині є радар WERA , який використовується для океанографічних вимірювань (морських течій, напрямку вітру та висоти хвиль). Він використовує принцип FMCW із дуже повільною перебудовою частоти протягом 0,3 с і здатний приймати ехо-сигнали, що виникають завдяки розсіянню Брегга, на відстанях до 200 км.

Область
спостереження
Позиція
приймача
Позиція передавача

Рис. 2: Принцип роботи радара Over-The-Horizon Backscatter

Over–The–Horizon Backscatter (OTH–B)

Для реалізації ефекту загоризонтного виявлення можна використовувати й інший спосіб поширення електромагнітних хвиль. У цьому випадку хвилі у вигляді просторової хвилі відбиваються від іонізованого шару іоносфери назад до поверхні Землі. Для цього використовуються частоти короткохвильового діапазону (до приблизно 50 МГц). Конструкція таких систем подібна до OTH-SW і також потребує дуже великих антенних полів.

Однак обробка радіолокаційних сигналів у цьому випадку є дуже складною, оскільки шари, що відбивають хвилі, не перебувають на постійній висоті, а їхнє положення суттєво змінюється залежно від часу доби. Отже, це не просте дзеркальне відбиття, а дуже складний фізичний процес. Крім того, після багаторазових відбиттів ехо-сигнали стають надзвичайно слабкими, тому на приймальній стороні необхідно використовувати високоякісні та надзвичайно чутливі приймачі.

Визначення дальності також є складним, оскільки висоту відбивного шару часто можна оцінити лише дуже приблизно. Проте з цією похибкою мирилися, адже такі радари були призначені насамперед для раннього попередження про наближення ворожих бомбардувальників.

Аутор: Кристијан Волф,
Превод на српски: Још нико