www.radartutorial.eu www.radartutorial.eu Основи радіолокації

Вимірювання часових бічних пелюсток

Рисунок 1: Аналізатор сигналів і спектра R&S®FSW
(З люб’язного дозволу Rohde & Schwarz)

Рисунок 1: Аналізатор сигналів і спектра R&S FSW
(З люб’язного дозволу Rohde & Schwarz)

Вимірювання часових бічних пелюсток

Якщо для радіолокатора потрібна велика дальність дії, але використовується напівпровідниковий передавач, часто застосовується внутрішньоімпульсна модуляція. Цей метод поєднує переваги високої роздільної здатності за дальністю і високої енергії зондуючого імпульсу за одночасно відносно невеликої пікової потужності. Відповідний узгоджений фільтр у приймальному каналі радара стискає радіолокаційний ехо-сигнал у часі і збільшує амплітуду стисненого імпульсу приблизно на величину коефіцієнта стиснення імпульсу. Стиснення імпульсу є різновидом автокореляційної функції і, крім вузького головного імпульсу з великим піковим значенням у часовій області, також створює часові бічні пелюстки (time sidelobes) на виході фільтра стиснення імпульсу.

Ефективність стиснення імпульсів залежить як від структури модуляції (waveform), так і від якості схемотехніки, а при цифровому стисненні імпульсів — також від якості програмного забезпечення. Тому контрольоване, відтворюване та таке, що економить час, випробувальне середовище є ключем до досягнення максимальної ефективності радара. Однак такі вимірювання вже недоцільно проводити на радіолокаторах, що перебувають в експлуатації. Водночас вони дають змогу розробникам радіолокаційних систем та інженерам ефективно оптимізувати, перевіряти й випробовувати структури модуляції, окремі схемотехнічні компоненти та всю систему, щоб підвищити характеристики радіолокатора.

Для цих вимірювань можна використовувати аналізатор сигналів і спектра R&S®FSW (рисунок 1). Він дає змогу вимірювати й аналізувати часові бічні пелюстки для оптимізації стиснених радіолокаційних сигналів, а також апаратних компонентів і радіолокаційних систем. Крім того, можна легко перевіряти й спотворення сигналів, наприклад навмисні спотворення ехо-сигналу. Для вимірювальної схеми передавач радара підключається через відповідні атенюатори до ВЧ-входу R&S®FSW (максимальна потужність: 30 dBm). Ідеальна структура модуляції в цифровому форматі I/Q завантажується в аналізатор, який працює як фільтр стиснення імпульсів. Цю ідеальну форму сигналу можна створити синтетично або попередньо записати за допомогою R&S®FSW і зберегти на USB-накопичувачі як еталон.

Фактично виміряна форма зондуючого імпульсу піддається взаємній кореляції зі збереженою як еталон ідеальною I&Q-waveform. За ідеально виміряного імпульсу обидві форми кривих були б однаковими й показували б ту саму вузьку головну криву. На практиці форми кривих відрізняються, наприклад через похибки модуляції, фазовий шум і відбиття внаслідок неузгоджень між окремими каскадами обробки. Чим сильніше відрізняються форми кривих, тим менш ефективним є коефіцієнт стиснення. Унаслідок цього бічні пелюстки збільшуються, що погіршує характеристики радіолокаційної системи. Вони можуть маскувати менші цілі та бути причиною хибних тривог.

Розробники радіолокаційних систем можуть удосконалювати конструкцію радара та одразу перевіряти результат за допомогою автоматизованих і відтворюваних вимірювань.