Геометрія радіолокатора космічного базування
Рисунок 1: Системи координат радіолокатора космічного базування
Геометрія радіолокатора космічного базування
Геометрія радіолокатора космічного базування визначається трьома різними декартовими системами координат.
Однією з них є інерціальна система координат
(xI; yI; zI ),
початок якої розташований у центрі Землі, а вісь zI
проходить уздовж осі обертання Землі.
У цій системі координат Земля обертається, а радіолокаційний супутник рухається навколо неї еліптичною орбітою
відповідно до законів Кеплера.
Період його обертання становить T.
Друга система координат (xE; yE; zE )
використовує той самий початок координат.
Орієнтація осі zE збігається з орієнтацією осі
zI.
Однак ця система координат пов’язана з обертанням Землі й обертається з кутовою швидкістю
ωE.
Кожна точка земної поверхні займає в цій системі координат фіксоване положення,
яке напрямком і відстанню від початку координат утворює вектор pE.
Модуль відстані від центра Землі дорівнює ρE.
У цій системі координат радіолокаційний супутник описує хвилеподібну траєкторію.
Лише після великої кількості обертів навколо Землі супутник знову опиняється над тією самою точкою
земної поверхні.
Рисунок 2: Хвилеподібна траєкторія супутника над земною поверхнею
Третя система координат (xA; yA; zA ) має початок у фазовому центрі радіолокаційної антени. У цій системі координат радіолокатор вимірює напрямок і відстань до відбивальних об’єктів. Координата zA спрямована в тому самому напрямку, що й поточний вектор RE(T). Координата xA перпендикулярна до вектора тангенціальної швидкості супутника. У цьому напрямку радіолокатор вимірює час поширення ехо-сигналів і на його основі обчислює дальність (range). Координата yA лежить на дотичній до траєкторії руху, а результат вимірювання в цьому напрямку називається азимутом (або cross-range) (див. радіолокатор бокового огляду повітряного базування (SLAR).