Mars-Passat
Опис радіолокаційної станції; вибрані тактико-технічні характеристики
Рисунок 1: РЛС Mars-Passat на авіаносному кораблі «Баку»

| Основні параметри радіолокатора | |
|---|---|
| Робочий діапазон частот: | діапазон S |
| Період повторення імпульсів: | |
| Частота повторення імпульсів: | |
| Тривалість передавального імпульсу (τ): | |
| Інтервал приймання | |
| Мертвий час | |
| Пікова потужність: | |
| Середня потужність: | |
| Інструментальна дальність: | 145 NM (≙ 270 км) |
| Роздільна здатність за дальністю: | |
| Точність вимірювання координат: | |
| Ширина променя антени: | |
| Кількість імпульсів, прийнятих від цілі: | |
| Швидкість обертання антени: | |
| Середній наробіток між критичними відмовами (MTBCF): | |
| Середня тривалість відновлення (MTTR): | |
Mars-Passat
Mars-Passat (кирилицею: «Марс-Пассат», позначення НАТО: «Sky Watch») був корабельним радіолокатором огляду повітряного простору, що працював у діапазоні S (за класифікацією IEEE), або в діапазоні F (за класифікацією НАТО). Радіолокатор розробляли у 1970-х і на початку 1980-х років переважно в київському конструкторському бюро «Квант» (українською НДІ „Квант“, нині Kvant-Radiolokatsiya). У 1987 році дослідний зразок було встановлено на авіаносному кораблі «Баку» (згодом перейменованому на «Адмірал Кузнєцов»). Розпад СРСР і географічне відокремлення незалежної України від російських суднобудівних підприємств та військово-морського флоту Росії призвели до того, що початкові недоліки програмного й апаратного забезпечення дослідного зразка так і не вдалося усунути, а проєкт зрештою остаточно закрили.
У радіолокаторі використовувалися чотири плоскі фазовані антенні решітки. Однак запроєктованої дальності виявлення 170 км для цілей з ефективною площею розсіювання 1 м² так і не було досягнуто.