SCR-545
Опис радіолокаційного комплексу, тактико-технічні характеристики
Рисунок 1: SCR-545


| Основні параметри радіолокатора | ||
|---|---|---|
| Діапазон частот випромінювання: | 200 MHz
(«VHF») |
3 GHz
(«S») |
| Період повторення імпульсів: | ||
| Частота повторення імпульсів: | ||
| Тривалість імпульсу (τ): | ||
| Iнтервал приймання | ||
| Iнтервал спокою | ||
| Пікова потужність: | ||
| Середня потужність: | ||
| Інструментальна дальність: | 50 000 Yards (≙ 46 км) |
|
| Роздільна здатність по дальності: | ||
| Точність вимірювання координат:: | ||
| Ширина променя: | ||
| Відбитих від цілі імпульсів: | ||
| Частота обертів: | ||
| Середній наробіток між відмовами (MTBCF): | ||
| Середня тривалість відновлення (MTTR): | ||
SCR-545
SCR-545 був дводіапазонним радаром управління вогнем, що працював у діапазонах VHF і S (позначення IEEE) або A і E/F (позначення НАТО). Канал VHF спочатку використовувався для раннього попередження, а канал S — для відстеження цілей. Однак на практиці обидва канали могли використовуватися для відстеження цілей.
Канал VHF використовував групу 4 × 4 диполів перед спільним решітчастим рефлектором, в центрі якого був вбудований параболічний рефлектор для каналу S-діапазону.
SCR-545 був введений в експлуатацію приблизно в 1944 році. Він випускався в невеликій кількості, оскільки вже доступний SCR-584 давав кращі результати. Британська компанія планувала придбати його під назвою AA No. 3 Mk.8, але ця угода не була реалізована.