AN/APG-64
Опис радіолокаційного комплексу, тактико-технічні характеристики
| Основні параметри радіолокатора | |
|---|---|
| Діапазон частот випромінювання: | «X» |
| Період повторення імпульсів: | |
| Частота повторення імпульсів: | |
| Тривалість імпульсу (τ): | |
| Iнтервал приймання | |
| Iнтервал спокою | |
| Пікова потужність: | 7 kW |
| Середня потужність: | |
| Інструментальна дальність: | 90 NM (≙ 275 км) |
| Роздільна здатність по дальності: | |
| Точність вимірювання координат:: | |
| Ширина променя: | |
| Відбитих від цілі імпульсів: | |
| Частота обертів: | |
| Середній наробіток між відмовами (MTBCF): | |
| Середня тривалість відновлення (MTTR): | |
AN/APG-64
AN/APG-64 був багатоцільовим радаром, що працював у X-діапазоні (позначення IEEE) або I-діапазоні (позначення НАТО), який у 1973 році був призначений для американського винищувача F-15N-PHX Seagle, запланованої версії для ВМС. Це був значно вдосконалений AN/APG-63 з вищою потужністю передачі та режимом Track While Scan (TWS). Зовні обидва радари майже не відрізнялися.
У передавачі як підсилювач використовувався клістрон. Вбудований радіолокатор безперервної дії дозволяв освітлювати ціль і одночасно керувати 4–6 напівактивними/активними ракетами AIM-54 Phoenix.
Було побудовано лише кілька прототипів. Радар так і не був введений в експлуатацію, оскільки проект F-15N був відхилений. Замість цього з міркувань ціни було модернізовано Grumman F-14 Tomcat.
