МРЛ-1
Опис радіолокаційного комплексу, тактико-технічні характеристики
Рисунок 1: МРЛ-1
| Основні параметри радіолокатора | ||
|---|---|---|
| Діапазон частот випромінювання: | 37 500 МГц
(«Ka») |
9 595 МГц
(X) |
| Період повторення імпульсів: | ||
| Частота повторення імпульсів: | 600 Гц | 600 або 300 Гц |
| Тривалість імпульсу (τ): | 0,45 µs | 1 або 2 мкс |
| Iнтервал приймання | ||
| Iнтервал спокою | ||
| Пікова потужність: | 65 kW | 210 кВт |
| Середня потужність: | ||
| Інструментальна дальність: | ||
| Роздільна здатність по дальності: | ||
| Точність вимірювання координат:: | ||
| Ширина променя: | 0,2° | 0,74° |
| Відбитих від цілі імпульсів: | ||
| Частота обертів: | 6 об/хв | |
| Середній наробіток між відмовами (MTBCF): | ||
| Середня тривалість відновлення (MTTR): | ||
МРЛ-1
МРЛ-1 (абревіатура від Метеорологический РадиоЛокатор) – некогерентний метеорологічний радіолокатор, що працював у Ka- та Х-діапазонах. Це був перший дводіапазонний метеорологічний радар.
Він був розроблений близько 1967 року і використовувався в колишньому Радянському Союзі як радар для спостереження за опадами. Однак незабаром стало зрозуміло, що такі високі частоти неефективні для радіолокатора опадів. Це призвело до розробки МРЛ-2, який використовував лише Х-діапазон. Але і в цьому діапазоні високочастотна енергія надто сильно послаблюється опадами, так що можна було бачити лише передній фланг зони поганої погоди. Це призвело до розробки МРЛ-5 з ще нижчими частотами зондувальних сигналів.
