www.radartutorial.eu www.radartutorial.eu Основи радіолокації

Скатерометр

Рисунок 1: Спостереження тропічного циклону над Тихим океаном за допомогою скатерометра SEAWINDS супутника QuikSCAT (© 2002 NASA)

Рисунок 1: Спостереження тропічного циклону над Тихим океаном за допомогою скатерометра SEAWINDS супутника QuikSCAT
(© 2002 NASA)

Скатерометр

Скатерометр — це спеціалізований радіолокаційний прилад для вимірювання коефіцієнта зворотного розсіювання електромагнітної хвилі. Він виконує прецизійне вимірювання відбитого сигналу та може використовуватися як різновид метеорологічного радіолокатора без формування зображення. У метеорології основним застосуванням скатерометрії є вимірювання, визначення та аналіз швидкості й напрямку вітру над океанами.

Особливі властивості зворотного розсіювання під час вимірювань над океанами дають змогу визначати швидкість і напрямок вітру. За похилого кута падіння зворотне розсіювання переважно визначається складовими хвиль, спричиненими вітром (резонанс Брегга). Радіолокаційне зворотне розсіювання від морської поверхні вимірюється з трьох різних напрямків. За резонансною частотою залежно від кута опромінення визначається відстань між гребенями хвиль. На основі цих даних можна визначити швидкість вітру біля поверхні.

Прикладом є NASA Quick Scatterometer (QuikSCAT). Радіолокатор працює на частоті 13,4 GHz з імпульсною потужністю 110 W і частотою повторення імпульсів (PRF) 189 Hz. Обертова параболічна антена діаметром 1 m формує дві вузькі симетричні діаграми спрямованості, за допомогою яких на кожному витку охоплюється смуга завширшки 1 800 km, що становить приблизно 90% поверхні Землі. Над океанами вимірюються швидкості вітру від 3 до 20 m/s з роздільною здатністю 2 m/s. Напрямок вітру можна визначити з точністю 20°. Роздільна здатність за дальністю обчислених векторів вітру становить 25 km.

Скатерометри застосовуються переважно на супутниках. Однак можливі й наземні пристрої. За допомогою мікрохвиль можна аналізувати розсіяне випромінювання води, що міститься в ґрунті. Енергія, відбита водою, аналізується та дає змогу зробити висновки про властивості ґрунту. Таким чином можна отримувати дані, наприклад, про можливу площу поширення морського льоду, межу багаторічної мерзлоти, райони тропічної рослинності або пустелі.