Mode S – Диференціальна фазова маніпуляція
Рисунок 1: Mode S – Диференціальна фазова маніпуляція (DPSK)
Рисунок 1: Mode S – Диференціальна фазова маніпуляція (DPSK)
Mode S – Диференціальна фазова маніпуляція
Залежно від типу запиту тривалість імпульсу P6 становить 16,25 мкс або 30,25 мкс. Імпульс модулюється за допомогою диференціальної фазової маніпуляції (DPSK). Інформація передається шляхом зміни фази несучої частоти на 180° усередині імпульсу P6. Кожна зміна фази може тривати не більше 80 нс. Кожен сегмент між двома змінами фази має сталу фазу, триває 0,25 мкс і називається чипом. Декодер DPSK порівнює фази двох послідовних чипів і на їх основі відновлює початкову інформацію.
У стандарті ICAO Annex 10, Volume 4 формат запиту описано таким чином: Блок даних запиту складається з послідовності з 56 або 112 чипів, розташованих після синхронізаційної зміни фази всередині імпульсу P6. Кожна наступна зміна фази на 180° відносно попереднього чипа відповідає двійковому значенню 1. Якщо такої зміни фази немає, чип відповідає двійковому значенню 0.
Усі ці зміни фази можуть бути правильно інтерпретовані лише тоді, коли вони відбуваються відповідно до часової сітки, що починається після синхронізаційної зміни фази. Послідовність із 56 або 112 чипів починається рівно через 0,5 мкс після цієї синхронізаційної зміни фази. Наприкінці імпульсу P6 також передбачено захисний інтервал тривалістю 0,5 мкс, який спочатку був введений для запобігання взаємному перекриванню різних передавань.
Рисунок 2: Блок-схема приймача DPSK
Рисунок 2: Блок-схема приймача DPSK
Рисунок 3: Робота схеми, показаної на рисунку 2
Рисунок 3: Робота схеми, показаної на рисунку 2
Залежно від довжини запиту тривалість імпульсу запиту становить 16,25 мкс (56 інформаційних чипів) або 30,25 мкс (112 інформаційних чипів). Імпульс P6 починається з ділянки тривалістю 1,25 мкс перед першою зміною фази, яка називається синхронізаційною зміною фази. Для придушення бічних пелюсток діаграми спрямованості антени під час запиту через всеспрямовану антену передається імпульс P5. У зоні бічних пелюсток цей імпульс є достатньо потужним, щоб замаскувати синхронізаційну зміну фази, унаслідок чого транспондер більше не може декодувати такий запит.
На рисунку 2 показано один із практичних способів демодуляції. У цьому декодері початкова інформація відновлюється з диференціально закодованого сигналу за допомогою схеми порівняння. Після проходження через смуговий фільтр увесь сигнал затримується на тривалість одного чипа (тут 0,25 мкс) і порівнюється з початковим сигналом. Якщо обидві ділянки сигналу перебувають в однаковій фазі, вихідний сигнал має малу амплітуду. Якщо ж вони перебувають у протифазі, локальні максимуми збігаються в часі з протилежною полярністю, що призводить до збільшення вихідної напруги. Із цього вихідного сигналу потім може бути відновлена початкова послідовність бітів, що тут схематично показано за допомогою фільтра нижніх частот і наступного порогового компаратора.
На рисунку 3 показано накладання на виході змішувача (C) затриманого сигналу (B) та незатриманого початкового сигналу (A). Однак зіставлення рівня вихідного сигналу з відповідним бітом можливе лише тоді, коли синхронізаційна зміна фази на початку імпульсу P6 запускає лічильник тактових імпульсів. На практиці вихідний сигнал зазвичай записується до регістра зсуву, після чого стає доступним у вигляді паралельного слова даних.