www.radartutorial.eu www.radartutorial.eu Основи радіолокації

Що таке α-β-фільтр?

Альфа-бета-фільтр

Альфа-бета-фільтр

Альфа-бета-фільтр (α-β-фільтр) — це простий математичний метод, який дає змогу оцінювати положення та швидкість рухомої цілі за послідовними вимірюваннями її положення. Цей фільтр застосовується, зокрема, для радіолокаційного супроводження цілей. На основі раніше оцінених параметрів руху він прогнозує наступне положення цілі та коригує цей прогноз за допомогою нового радіолокаційного вимірювання. При цьому використовуються два сталі параметри фільтра: α (альфа) і β (бета).

У найпростішому випадку метод передбачає, що між двома вимірюваннями ціль рухається приблизно зі сталою швидкістю. Його можна застосовувати як до однієї координати, так і незалежно до кількох координат. Проте під час обробки кількох координат можуть мати значення відмінності в точності вимірювань і взаємозв’язки між координатами.

Прогнозування наступного положення цілі

Вихідними даними для розрахунку є раніше оцінені положення та швидкість цілі. На їхній основі можна спрогнозувати положення, якого ціль імовірно досягне на момент наступного вимірювання. За сталої швидкості до попереднього положення додається шлях, пройдений протягом відповідного інтервалу часу.

xp = xalt + valt · Δt (1)

У цьому рівнянні xp позначає прогнозоване положення, xalt — раніше оцінене положення, valt — раніше оцінену швидкість, а Δt — інтервал часу між двома вимірюваннями. У прийнятій моделі рівномірного руху прогнозована швидкість спочатку дорівнює раніше оціненій швидкості.

Корекція за новим радіолокаційним вимірюванням

Коли надходить нове радіолокаційне вимірювання, його результат порівнюють із прогнозованим положенням. Різницю між цими значеннями називають нев’язкою або інновацією. Вона показує, наскільки виміряне положення відхиляється від прогнозованого.

r = xmess − xp (2)

Фільтр використовує цю нев’язку для виконання двох різних корекцій. За допомогою коефіцієнта α коригується оцінене положення. За допомогою коефіцієнта β коригується оцінена швидкість.

xneu = xp + α · r
vneu = valt + (β / Δt) · r
(3)

Параметр α визначає, яка частка відхилення положення використовується для корекції оціненого положення. Що більше значення α, то сильніше скориговане положення наближається до нового виміряного значення. За меншого значення, навпаки, більший вплив має попередній прогноз руху.

Параметр β впливає на корекцію швидкості. Для цього відхилення положення ділять на інтервал часу між вимірюваннями, а потім множать на β. Таким чином фільтр може визначати зміну оціненої швидкості за послідовними вимірюваннями положення.

Радіолокатор супроводжує ціль, раніше оцінена дальність до якої становить 10,0 км. Оцінена радіальна швидкість становить 200 м/с. До наступного радіолокаційного вимірювання минає одна секунда. За припущення сталої швидкості фільтр очікує виявити ціль на дальності 10,2 км.

Однак нове радіолокаційне вимірювання показує дальність 10,3 км. Отже, нев’язка становить +100 м. Для цього прикладу вибрано параметри фільтра α = 0,6 і β = 0,2.

r = 10 300 m − 10 200 m = 100 m
xneu = 10 200 m + 0,6 · 100 m = 10 260 m
vneu = 200 m/s + (0,2 / 1 s) · 100 m = 220 m/s
 

Після корекції оцінена дальність становить 10,26 км, а оцінена швидкість — 220 м/с. Для наступного прогнозу фільтр використовує ці скориговані значення. Початкове радіолокаційне вимірювання дальності 10,3 км при цьому залишається незмінним.

Як α і β впливають на супроводження цілі?

Вибір двох параметрів фільтра значною мірою визначає поведінку α-β-фільтра. Великі значення зазвичай забезпечують сильнішу реакцію на нові вимірювання. Завдяки цьому фільтр може швидше пристосовуватися до змін руху цілі. Водночас похибки вимірювань і шум також сильніше впливають на оцінені параметри руху цілі.

Менші значення, навпаки, забезпечують більш згладжені оцінки, оскільки нові вимірювання менше змінюють попередній прогноз. Проте в такому разі фільтр може повільніше реагувати на фактичні зміни руху цілі. Особливо під час маневрування оцінене положення може тимчасово істотно відхилятися від справжнього положення цілі.

Тому параметри не можна вибирати без урахування характеристик радіолокатора та руху цілі. Точність вимірювань, інтервал між ними й очікувана маневреність цілі впливають на вибір відповідних значень. Крім того, параметри потрібно вибирати так, щоб забезпечити стійку роботу фільтра.

Що відбувається під час маневрування цілі?

Простий α-β-фільтр використовує модель руху зі сталою швидкістю. Якщо ціль прискорюється, сповільнюється або змінює напрямок руху, така модель уже не повністю відповідає фактичному руху. Унаслідок цього можуть виникати більші розбіжності між прогнозованим і виміряним положенням.

Фільтр реагує на такі відхилення корекцією оцінених положення та швидкості. Однак він не може передбачити несподіваний маневр до надходження відповідних вимірювань. Залежно від вибраних параметрів фільтра може знадобитися кілька вимірювань, перш ніж оцінки знову достатньо точно відповідатимуть фактичному руху цілі.

Для руху цілей зі значними прискореннями можна застосовувати розширені методи. До них належить, наприклад, альфа-бета-гамма-фільтр (α-β-γ-фільтр), який, окрім положення та швидкості, враховує також прискорення. Інші моделі руху та методи фільтрації також можуть мати переваги під час супроводження маневруючих цілей.

Відмінність від фільтра Калмана

α-β-фільтр і фільтр Калмана використовують той самий основний принцип: спочатку вони обчислюють прогноз, а потім коригують його за допомогою нового вимірювання. Основна відмінність полягає у способі визначення коефіцієнтів корекції.

У класичному α-β-фільтрі обидва коефіцієнти підсилення α і β мають фіксовані значення. Натомість фільтр Калмана обчислює свої коефіцієнти підсилення на основі оцінених невизначеностей моделі руху та вимірювань. Ці невизначеності описуються коваріаційними матрицями й оновлюються на кожному кроці обчислень.

За певних умов α-β-фільтр можна розглядати як спрощену форму фільтра Калмана зі сталими коефіцієнтами підсилення. Зокрема, за незмінних умов моделі та вимірювань коефіцієнти підсилення фільтра Калмана після перехідного процесу можуть наближатися до сталих значень. Однак α-β-фільтр не потребує безперервного обчислення коваріаційних матриць, тому має менші обчислювальні витрати.

Значення для радіолокаційного супроводження цілей

α-β-фільтр особливо придатний для застосувань, у яких потрібне просте та швидке оцінювання положення і швидкості цілі. Його обчислення переважно складаються з операцій додавання та множення. Завдяки цьому метод потребує відносно невеликих обчислювальних ресурсів і може застосовуватися навіть за одночасного супроводження великої кількості цілей.

Прогнозоване положення цілі також можна використовувати для визначення області, у якій очікується наступне радіолокаційне вимірювання. Однак рішення про те, які радіолокаційні відмітки належать до якої траси супроводження, ухвалюється під час асоціації даних, а не самим α-β-фільтром. Помилкове зіставлення вимірювань із трасами не можна надійно виправити лише за допомогою фільтра.

Як і фільтр Калмана, α-β-фільтр працює рекурсивно. Для кожного нового кроку обчислень потрібні лише раніше оцінені положення та швидкість, інтервал часу й нове вимірювання, зіставлене із супроводжуваною ціллю. Тому цей метод придатний для автоматичного супроводження цілей у реальному часі.