Часова мітка
детектор
I-канал
Q-канал
сума
відміток
відміток
відміток
відміток
PSR і SSR
частота
відеосигнал
відеосигнал
затримки
мітка
Рисунок 1. Необхідність використання часової мітки
Часова мітка
До процесора обробки радіолокаційних даних обробку ще можна вважати обробкою в реальному часі. Невеликі затримки, що становлять лише кілька мікросекунд, однакові для всіх цілей. Тому їх можна компенсувати під час обчислення дальності до цілі. Навіть значно більші затримки, що виникають під час міжперіодної компенсації, які можуть становити один або кілька періодів повторення імпульсів, є однаковими для всіх сигналів і тому також можуть бути компенсовані.
Інформація про азимут і дальність, що відповідає ехо-сигналу, який наразі обробляється, надходить до екстрактора відміток різними шляхами і до цього моменту ще не пов'язана між собою. Постійні затримки на цьому етапі є допустимими, оскільки їх можна компенсувати саме завдяки їхній незмінній величині.
детектор
I-канал
Q-канал
сума
відміток
відміток
відміток
відміток
PSR і SSR
частота
відеосигнал
відеосигнал
затримки
мітка
Рисунок 1. Необхідність використання часової мітки
Після екстракції радіолокаційних відміток цей сталий часовий зв'язок втрачається, оскільки деякі відмітки можуть бути оброблені негайно, тоді як інші повинні пройти через кілька фільтрів, і після цього вже неможливо визначити фактичну тривалість такої затримки. Наприклад, під час об'єднання даних від двох різних первинних радіолокаторів затримка може досягати одного повного оберту антени, тобто становити від 5 до 15 секунд. За цей час літак, що рухається з великою швидкістю, може пролетіти значну відстань, тому коректне об'єднання таких даних без часової прив'язки стає неможливим.
Саме тому процесор відміток додає до кожної радіолокаційної відмітки часову мітку. Отже, сучасні формати радіолокаційних даних повинні містити поле для цієї часової інформації. Кожен радіолокатор має високоточне джерело часу, яке використовується як під час обробки сигналів первинного, так і вторинного радіолокатора. Таким джерелом може бути внутрішній атомний годинник або система синхронізації часу на основі GPS.
Старіші радіолокаційні відмітки відображаються на екрані у вигляді невеликих точок позаду символу цілі. Ці точки імітують післясвітіння класичних ЕПТ-дисплеїв і називаються «Track History». Для цього система повинна надійно визначати зв'язок між старішою та новішою відмітками однієї й тієї самої цілі. Це питання розглядається в наступному розділі, присвяченому автоматичному супроводженню цілей (Local Tracking).