Налаштування діплексера / фільтра
Рисунок 1. Частотна діаграма діплексера з відрізком хвилеводної лінії, довжина якого у 19 разів перевищує довжину хвилі (Е-дiапазон)
Принцип налаштування діплексера розглянемо на прикладі радіолокатора управління повітряним рухом AN/TPN-24 . Хвилеводний діплексер є найбільш ефективним коли налаштувальний відрізок лінії передачі одночасно задовільняє таким умовам:
- набіг фази для електромагнітної хвилі на частоті А має дорівнювати 0 градусів;
- набіг фази для хвилі на частоті В має дорівнювати 180 градусів.
Таким чином, довжина одного й того самого відрізку лінії передачі (хвилеводної, у випадку, що розглядається) має дорівнювати парному числу напівхвиль для одної частоти і непарному числу напівхвиль для іншої частоти. Математично це можливо виразити такою формулою:
| fB = fA· (1 + | 1 | ) | де |
fA — частота першого передавача; fB — частота другого передавача; kv — цілочисельний коефіцієнт кратності довжини відрізку хвилеводу довжині хвилі. |
(1) |
| 2·kv |
Таким чином, рознесення частот встановлюється конструктивно. Якщо ж з тих чи інших причин частотне рознесення буде відрізнятися від встановленого, то слід очікувати великих втрат в діплексері як на передачу, так і на прийом.
Зазначимо, що розраховане рознесення частот для такого діплексера може досягатися як у випадку коли частота А є вищою, так і у випадку, коли частота А є нижчою за частоту В. З цієї причини потрібен додатковий хвилеводний фільтр для частоти, значення якої дорівнює (2·fA-fB).
Висновок
Діплексер буде забезпечувати потрібне частотне рознесення в 72 МГц тільки якщо довжина відрізку лінії передачі точно у 19 разів перевищує довжину хвилі передавача А, при цьому робоча частота передавача А складає точно 2736 МГц (Рисунок 1). На всіх інших частотах діплексер буде більш або менш неефективним.
Оскільки потужність передавача вимірюється на направленому відгалужувачі, який знаходиться вже після діплексера, а ослаблення в два чи три децибела, що виникає на діплексері, може бути компенсоване збільшенням струму магнетрону, то зазвичай зазначена неефективність є непомітною. Однак неефективність діплексера проявляється у вигляді ослаблення сигналу й на прийом! Якщо з цієї причини до приймача надходить тільки половина потужності сигналу відлуння, оператор радіолокатора буде здивований тому, що передавач В не забезпечує потрібну дальність дії з незрозумілих причин.
Вирішення цієї проблеми можливо добитися тільки вибором робочих частот, адаптованих до характеристик діплексера. Це відповідає трохи меншому, ніж 72 МГц, рознесенню частот для нижніх частот робочого діапазону та трохи більшому рознесенню частот для верхніх частот робочого діапазону. Виробник допускає це і надає у технічному завданні дозвіл на допуски до двох мегагерц . Це означає, що якщо передавач A налаштовано на 2800 МГц, то рознесення частот 74 МГц є більш ефективним, ніж 72 МГц, при цьому передавач B має бути налаштовано на частоту 2873,7 МГц. Однак, якщо передавач A працює на частоті 2708 МГц, то найбільш ефективною для передавача B є частота 2779,2 МГц.
Рисунок 1. Частотна діаграма діплексера з відрізком хвилеводної лінії, довжина якого у 19 разів перевищує довжину хвилі (Е-діапазон)