Квантовий радар
Квантовий радар (англ.: «Quantum Radar») використовує квантово-механічні ефекти, зокрема квантову заплутаність і квантові кореляції, для виявлення та визначення положення цілей.
Основою для розуміння цього принципу є корпускулярно-хвильовий дуалізм у фізиці. Згідно з квантовою механікою, квантові об’єкти неможливо повністю описати ані виключно як класичні хвилі, ані виключно як класичні частинки. Класична хвиля поширювалася б у просторі відповідно до втрат під час поширення у вільному просторі. Класична частинка, навпаки, має певне положення і не може бути описана так само, як просторово протяжна хвиля. У квантовій механіці стан частинки описується хвильовою функцією, яка об’єднує хвильові та корпускулярні властивості в єдиній моделі.
Квантова заплутаність — це явище квантової механіки, за якого дві частинки, наприклад два фотони, можуть бути підготовлені у спільному квантовому стані, так що результати їхніх вимірювань виявляють кореляції, які неможливо описати незалежно одна від одної. Ці кореляції можуть зберігатися навіть тоді, коли два фотони просторово розділені. У методі Quantum Illumination один із двох заплутаних модів передається в область цілі як signal, тоді як інший мод, що називається idler, зберігається у приймачі. Після приймання відбитого сигналу виконується спільна обробка поверненого сигналу та збереженого idler-моду.
Втрати, шум і взаємодії з навколишнім середовищем зазвичай призводять до декогеренції і можуть зруйнувати початкову заплутаність між signal та idler. Проте в Quantum Illumination можуть зберігатися придатні для використання кореляції між поверненим сигналом та idler-модом. За певних умов це дає змогу виявляти слабковідбивну ціль з більшою надійністю на тлі сильного теплового шуму, ніж за допомогою деяких класичних методів при тій самій енергії випромінювання.
Таким чином, дуже слабкі відбиття в принципі можуть краще виявлятися
на тлі навколишнього шуму.
Це становить особливий інтерес для цілей із малою ефективною площею розсіювання.
Таким є основний фізичний принцип.
В оптичному діапазоні заплутані пари фотонів можуть, наприклад, генеруватися за допомогою лазерного накачування нелінійного оптичного кристала, такого як β-борат барію (BBO). За допомогою Spontaneous Parametric Down-Conversion (SPDC) можна генерувати два фотони з відповідними квантовими кореляціями. Однакова поляризація сама по собі ще не означає квантову заплутаність; визначальним є спільно підготовлений квантовий стан обох модів. Один мод використовується як переданий сигнал, а інший зберігається як idler для подальшої кореляційної обробки у приймачі.
Однак при застосуванні цього принципу в мікрохвильовому діапазоні радіолокаційної системи виникають додаткові технічні труднощі. У практично придатному квантовому радарі необхідно було б, серед іншого, розв’язати такі задачі:
- зберігання або збереження idler-моду чи його квантового стану протягом усього часу поширення сигналу до цілі й назад;
- генерування відповідних квантово-корельованих мікрохвильових сигналів або когерентне перетворення між оптичним і мікрохвильовим діапазонами частот;
- приймач, здатний виконувати спільне вимірювання або кореляційне вимірювання між поверненим сигналом та idler-модом навіть за наявності сильного теплового шуму.
Основні принципи Quantum Illumination та різні методи, споріднені з квантовим радаром, уже були експериментально продемонстровані в лабораторних умовах і на малих відстанях. Однак їх реалізація у вигляді практично придатного радара великої дальності, який забезпечував би однозначну перевагу над звичайними радіолокаційними системами, як і раніше, пов’язана зі значними технічними та фізичними труднощами. Тому відповідні оперативні системи великої дальності поки що залишаються предметом досліджень.
Автор: Д-р Андрій Музиченко