ISAR
Рисунок 1: Порівняння принципів SAR та ISAR
ISAR
Інверсний радіолокатор із синтезованою апертурою (ISAR) є оберненим варіантом методу SAR, оскільки основою необхідного відносного руху є не траєкторія польоту бортового радіолокатора, а вектор руху виявленої цілі. Відносний рух між радіолокаційною системою та ціллю має бути достатньо точно відомий упродовж усього часу вимірювання, щоб забезпечити когерентну обробку виміряних даних. Унаслідок цього відносного руху змінюється орієнтація цілі щодо радіолокаційної системи, завдяки чому ціль спостерігається під різними кутами. Тому ехо-сигнал від кожної окремої відбивальної точки цілі набуває фазового зсуву. Як і в SAR, когерентна обробка даних забезпечує високу просторову роздільну здатність також в азимутальному напрямку.
Для ISAR-обробки необроблених радіолокаційних даних використовують три методи:
- Аналіз доплерівської частоти
Досяжна роздільна здатність за азимутом визначається можливою частотною роздільною здатністю в доплерівському спектрі, яка, своєю чергою, через співвідношення Фур’є визначається тривалістю вимірювання. - Кореляційний метод
Формування зображення, тобто фокусування кожної точки зображення, виконується шляхом когерентного підсумовування необроблених радіолокаційних даних для кожної окремої точки зображення. - Метод зворотного проєктування
Метод зворотного проєктування є наближенням до кореляційного методу завдяки змінному узгодженню обчислювальних витрат під час формування ISAR-зображення з виміряних необроблених даних.
Метод ISAR набув великого значення на борту морських розвідувальних літаків, оскільки дає змогу отримувати радіолокаційні зображення кораблів такої якості, що стає можливою ідентифікація цілі.