www.radartutorial.eu www.radartutorial.eu Каталог радіолокаційних систем

AN/SPG-59

Опис радіолокаційного комплексу, тактико-технічні характеристики

Рисунок 1: AN/SPG-59

Рисунок 1: AN/SPG-59

Основні параметри радіолокатора
Діапазон частот випромінювання: «C»
Період повторення імпульсів:  
Частота повторення імпульсів:  
Тривалість імпульсу (τ):  
Iнтервал приймання  
Iнтервал спокою  
Пікова потужність:  
Середня потужність:  
Інструментальна дальність: 110 NM (≙ 200 км)
Роздільна здатність по дальності:  
Точність вимірювання координат:: 6 m
Ширина променя:  
Відбитих від цілі імпульсів:  
Частота обертів:  
Середній наробіток між відмовами (MTBCF):  
Середня тривалість відновлення (MTTR):  

AN/SPG-59

AN/SPG-59 був багатофункціональним радаром для пошуку цілей, управління ракетами та освітлення цілей для ракет Typhon, який працював у С-діапазоні (позначення IEEE) або G-діапазоні (позначення НАТО).

Радар використовував окремі передавальні та приймальні антени. Передавальна антена була сферичною фазованою решіткою діаметром 1,2 м на вершині щогли. Її фазові зсуви досягалися за допомогою лінзи Люнебурга, причому кожен вихід лінзи Люнебурга живив підсилювач потужності з чотирма антенними елементами. До чотирьох менших лінз Люнебурга були розподілені як приймальні антени навколо щогли. У більшій версії для крейсерів передавальна антена використовувала близько 10 200 антенних елементів. Менша версія для кораблів розміром з фрегати використовувала близько 3 400 антенних елементів.

Радар був розроблений приблизно в 1963/64 роках, а прототип був встановлений в 1963 році на USS Norton Sound (AVM-1). Проблемою було перемикання потужності передачі на відповідні входи лінзи Люнебурга. Однак подальша розробка була припинена з міркувань економії.

Імпульсна потужність, яка іноді вказується як 200 МВт, є теоретичною імпульсною потужністю, яка була б досягнута, якби всі виходи лінзи Люнебурга отримували максимальну потужність. На практиці це підлягає приблизному гаусівському розподілу, так що лише кілька елементів антени отримують цю максимальну потужність, а набагато більша кількість взагалі не керується. Таким чином, фактичну імпульсну потужність для окремої діаграми антени можна оцінити лише за умови знання діаграми випромінювання входів лінзи Люнебурга.

Джерело: