www.radartutorial.eu www.radartutorial.eu Каталог радіолокаційних систем

ASV

Опис радіолокаційного комплексу, тактико-технічні характеристики

Рисунок 1: Transmitting antenna of the ASV Mk. Ⅰ

Рисунок 1: Transmitting antenna of the ASV Mk. Ⅰ

Основні параметри радіолокатора
Діапазон частот випромінювання: 176 MHz
(«VHF»)
Період повторення імпульсів:  
Частота повторення імпульсів: 400 Hz
Тривалість імпульсу (τ): 2,6 µs
Iнтервал приймання  
Iнтервал спокою  
Пікова потужність: 7 kW
Середня потужність:  
Інструментальна дальність: 40 mi (≙ 64 км)
Роздільна здатність по дальності:  
Точність вимірювання координат:: ± 10%
Ширина променя: 150°
Відбитих від цілі імпульсів:  
Частота обертів:  
Середній наробіток між відмовами (MTBCF):  
Середня тривалість відновлення (MTTR):  

ASV

ASV був повітряним розвідувальним радаром для патрульних бомбардувальників, що працював у VHF-діапазоні (позначення IEEE) або в A-діапазоні (позначення НАТО) і мав подібну конструкцію до корабельного радара типу 286. Радар був розроблений приблизно в 1940 році у Великій Британії як ASVC або ASV Mark Ⅰ. В армії США цей радар отримав позначення SCR-521-A і був виготовлений компанією Western Electric Inc.

Радар використовував вигнутий складний диполь, який пристосовувався до фюзеляжу літака і використовував його як рефлектор. Дві приймальні антени були закріплені під крилами. Ці антени зменшували максимальну швидкість літака на 5-7 вузлів, а передавальна антена зменшувала кут повороту носових гармат. Модернізована версія 1943 року отримала назву ASV Mk. Ⅱ або ASE, а в США — SCR-521-B. Вона використовувала прямий напівхвильовий диполь з рефлектором як передавальну антену, яка була закріплена над носом літака. Пізніші американські версії використовували повну антену Ягі з декількома директорами, які зменшували ширину діаграми спрямованості антени до 40°. Завдяки кращому коефіцієнту посилення антени ця версія мала також більшу дальність дії до 60 миль (≙ 97 км) для виразної берегової лінії.

Британські версії ASVC і ASE були встановлені на літаках типів B-17, B-24, PBYS, PBYSA і PBN, а американські версії SCR-521 — на літаках типів B-17, B-24, B-25 і B-34.

У поєднанні з системою скидання бомб фірми Norden радар також використовувався як прицільний прилад для скидання бомб під час польоту на низькій висоті. Відображення здійснювалося на збільшеному індикаторі „азимут – дальність“. Дальність дії була обмежена 10 милями. У такій комбінації система отримала позначення AN/APQ-5.

Фотогалерея ASV

Рисунок 2: Передавальна антена ASV Mk. Ⅱ