Mk. 35
Опис радіолокаційного комплексу, тактико-технічні характеристики
Рисунок 1: Mk. 35
(Source: Wikipedia, User:Stan Shebs)
| Основні параметри радіолокатора | |
|---|---|
| Діапазон частот випромінювання: | 8,5 … 9,6 ГГц
(«X») |
| Період повторення імпульсів: | |
| Частота повторення імпульсів: | 3 kHz |
| Тривалість імпульсу (τ): | 0,1 … 0,15 µs |
| Iнтервал приймання | |
| Iнтервал спокою | |
| Пікова потужність: | 50 кВт |
| Середня потужність: | 275 Вт |
| Інструментальна дальність: | 14 NM (≙ 26 км) |
| Роздільна здатність по дальності: | |
| Точність вимірювання координат:: | 9 м |
| Ширина променя: | 2° |
| Відбитих від цілі імпульсів: | |
| Частота обертів: | |
| Середній наробіток між відмовами (MTBCF): | |
| Середня тривалість відновлення (MTTR): | |
Mk. 35
Радар Mark Mark 35 – це радіолокатор управління вогнем, що працює в X-діапазоні частот (позначення IEEE) або I-діапазоні (позначення НАТО) для системи управління вогнем важких автоматичних гармат Mark 56. Він забезпечує систему управління напругою помилки за дальністю, кутом крену і кутом піднесення, створюючи тим самим повністю автоматичну систему супроводу цілі.
Радар використовує спіральне сканування простору для пошуку цілей і конічне сканування для автоматичного супроводу. Параболічна антена діаметром 46 дюймів (≙ 117 см) забезпечує коефіцієнт посилення 37,5 дБі. Вона живиться від двощілинного точкового опромінювача. У передавачі використовується магнетрон типу 2J51 з повітряним охолодженням і механічним налаштуванням.
Перша радіолокаційна система Mark 35 була поставлена в серпні 1945 року. Пізніше цей тип радара був перейменований в AN/SPG-35.