Вагова обробка
Рисунок 1. Чотири імпульси на різних частотах, як частини сигналу з лінійною частотною модуляцією
Рисунок 1. Чотири імпульси на різних частотах, як частини сигналу з лінійною частотною модуляцією
Рисунок 1. Чотири імпульси на різних частотах, як частини сигналу з лінійною частотною модуляцією
Вагова обробка
Коли в процесі обробки прийнятого сигналу методом стискання імпульсу виконується додавання декількох складових сигналу на різних частотах, у стиснутому сигналі неминуче виникають бічні пелюстки. Ці небажані імпульси називають «бічними пелюстками у часі».
На Рисунку 1 показано приклад, коли сигнал складається з імпульсів на чотирьох частотах. Ці імпульси, як складові частини радіолокаційного сигналу з лінійною частотною модуляцією (сигналу з внутрішньоімпульсною модуляцією), в тракті прийому і обробки розділяються у фільтрах, отримують потрібну (і кожен свою) затримку, після чого додаються. Виконання цих операцій може бути реалізовано різними способами: в аналогових фільтрах на поверхневих акустичних хвилях, в цифрових пристроях або навіть у програмних засобах радіолокатора.
Рисунок 2. Сума амплітуд коливань на чотирьох різних частотах
Рисунок 2. Сума амплітуд коливань на чотирьох різних частотах
На Рисунку 2 можливо бачити результат додавання цих чотирьох імпульсів, що мають різні несівні частоти. В даному випадку додавання виконується як є, тобто без будь-якої вагової обробки. Це означає, що імпульси на всіх частотах мають однакове підсилення. В результаті отримуємо гострий імпульс в центрі та кілька бічних пелюсток, симетричних відносно нього. В даному випадку вісь абсцис є віссю часу. Очевидно, що всі ці імпульси (центральний та бічні) мають різний час затримки відносно моменту випромінювання зондувального сигналу, а, значить, по ним будуть розраховані різні значення дальності цілі!
Жовті стрілки вказують на напівхвилю однієї з складових (в даному випадку, це частота f2), що має мінімум точно навпроти максимуму бічної пелюстки. Очевидно, якщо складова на частоті f2 буде мати більше підсилення, ніж решта складових, то ця бічна пелюстка зменшиться. Звісно, це спричинить виникнення нових бічних пелюсток в інші моменти часу, але тут пояснюється лише принцип придушення бічних пелюсток, які з’являються після стискання сигналу. На практиці завжди можливо знайти оптимальні значення коефіцієнту підсилювання для кожної частотної складової з тим, щоби отримати оптимізований вихідний сигнал з мінімально можливим рівнем бічних пелюсток.
Застосування підсилення з різним коефіцієнтом до складових на різних частотах називається «ваговою обробкою» або «зважуванням». За допомогою вагової обробки виявляється можливим добитися придушення бічних пелюсток до рівня мінус 30 дБ.