Карсинотрон
Рисунок 1: Принципова схема карсинотрона типу «O»
Карсинотрон
Карсинотрон (від karkinox, грецького слова καρκίνος, що означає рака, який рухається назад), також званий генератором зворотної хвилі (Backward-Wave Oscillator, BWO), а в старішій літературі також Oppositron, є електронною лампою для генерування коливань, перевагою якої є електронне перестроювання в широкому діапазоні частот. Карсинотрон (оригінальна назва Carcinotron — торгова марка компанії Thomson-CSF, нині частини Thales) належить до ламп пролітного типу і є так званою «лампою зворотної хвилі» (Backward-Wave Tube, BWT).
Існує два типи ламп зворотної хвилі, які розрізняють як тип «M» або «M-BWO» та тип «O» або «O-BWO». Лампи типу «M» є приладами зі схрещеними полями, подібними до магнетрона. Літера O в позначенні типу O походить від французького слова «хвиля» l’onde і вказує на те, що магнітне поле спрямоване в тому самому напрямку, що й електронний пучок та сповільнювальна система для хвилі.
Винахід генератора зворотної хвилі був представлений одночасно й незалежно один від одного Rudolf Kompfner, австрійським ученим, який жив в Англії та працював у Bell Labs, і Bernard Epsztein з Thomson-CSF. 31 березня 1951 року Epsztein продемонстрував роботу генератора зворотної хвилі типу M і назвав його Carcinotron. Було подано заявку на патент (французький патент № 1 035 379;[1] британський патент № 699 893; патент США № 2 880 355). Kompfner у 1951 році винайшов генератор зворотної хвилі типу O. Заявку на цей патент було подано 15 травня 1952 року під номером US 2 985 790[2] і патент було видано 23 травня 1961 року.
Рисунок 2: Принципова схема карсинотрона типу «O» зі сповільнювальною системою у вигляді змієподібного хвилеводу
Рисунок 2: Принципова схема карсинотрона типу «O» зі сповільнювальною системою у вигляді змієподібного хвилеводу
Карсинотрон типу «O»
Карсинотрон типу «O» має конструкцію, подібну до лампи біжучої хвилі. Електронний пучок фокусується сильним магнітним полем, яке, однак, безпосередньо у взаємодії не бере участі. Сповільнювальна система зазвичай являє собою складений хвилевід, розміри якого визначають смугу пропускання лампи. Для менших вихідних потужностей можуть також застосовуватися біфілярно намотані дротяні спіралі (див. рисунок 1). Принцип дії, як і в лампі біжучої хвилі, ґрунтується на синхронній взаємодії високочастотної хвилі у сповільнювальній системі з електронним пучком. Однак якщо в лампі біжучої хвилі напрям поширення хвилі у сповільнювальній системі збігається з напрямом електронного пучка, то в карсинотроні він протилежний. Коли хвиля й електронний пучок рухаються назустріч один одному, електронний пучок діє як елемент зворотного зв’язку, передаючи індуковані зміни швидкості від виходу назад до входу.
Коливання виникають тоді, коли між швидкістю електронів і фазовою швидкістю хвилі у сповільнювальній системі існує фазова дисперсія. Швидкість поширення у сповільнювальній системі є сталою. Швидкість електронів в електронному пучку можна змінювати потенціалом колектора (на практиці — зміною анодної напруги!). Таким чином, частоту генерованих коливань можна змінювати в досить широкому діапазоні.
електрод
Рисунок 3: Принципова схема карсинотрона типу «M»
електрод
Рисунок 3: Принципова схема карсинотрона типу «M»
Карсинотрон типу «M»
Генератор зворотної хвилі типу M використовує електричне поле E між катодами та анодом, а також перпендикулярне до нього магнітне поле B, подібно до магнетрона, для відхилення електронного пучка по коловій траєкторії. Електрони рухаються перпендикулярно до поля E і поля B зі швидкістю Ve. Сильна взаємодія виникає за наявності фазової дисперсії, тобто коли фазова швидкість Vφ високочастотної хвилі у сповільнювальній системі приблизно відповідає швидкості електронів Ve. Електрони набувають додаткової складової швидкості, що приводить до їх групування в електронні згустки. Електрони, які перебувають у гальмівному електричному полі хвилі в сповільнювальній системі, втрачають енергію, отриману ними від статичного електричного поля E, і передають цю енергію високочастотній зворотній хвилі. Зворотна хвиля має швидкість Vrh і утворює з електронними згустками просторовий гармонічний резонанс, тобто напруженість електричного поля зворотної хвилі досягає максимуму саме в тих місцях, де також максимальна густина електронних згустків.
Потенціал холодного катода є більш негативним, ніж потенціал нагрітого катода, щоб запобігти захопленню холодним катодом електронів, які отримали енергію під час взаємодії з полем хвилі в сповільнювальній системі. Цей захід також спричиняє зміну радіуса електронних траєкторій невдовзі після виходу електронів із нагрітого катода. Колектор C перебуває під потенціалом анодної напруги та замикає електричне коло карсинотрона.
Карсинотрони типу «M» можуть також працювати в резонансній області сповільнювальної системи. Це підвищує їхній ККД, при цьому в певній смузі частот зберігається можливість електронного перестроювання частоти. У більшості випадків достатньо встановити лише один резонатор як відбивач.
Електричні характеристики
Вихідна потужність, яку можна отримати за допомогою цього типу ламп, становить від 50 до 1 000 мВт. Генеровані частоти можуть сягати терагерцового діапазону й обмежуються лише сповільнювальною системою. Перестроювана смуга частот зазвичай може перевищувати 10% центральної частоти. Порівняно з іншими генераторними лампами ККД є відносно невисоким: приблизно 20–30% для типу O та до 40% для типу M, причому зі зростанням частоти він додатково зменшується.
Карсинотрони застосовувалися від початку 1960-х до кінця 1970-х років в апаратурі радіопротидії для придушення радіолокаційних систем. Пізніше в таких застосуваннях їх переважно замінили напівпровідникові схеми. Починаючи з 1980 року, інтерес становили лабораторні застосування аж до верхньої частини терагерцового діапазону.
| Діапазон частот (ГГц) | Анодна напруга (кВ) |
Вихідна потужність (дБм) | |
| Діапазон VHF … J | 0,1 … 20 | 0,2 … 2 | 13 … 17 |
| Діапазон D … K | 1 … 40 | 0,1 … 0,8 | 17 … 30 |
| Діапазон K … O | 35 … 260 | 0,4 … 1,9 | 8 … 16 |
| Інфрачервоний діапазон | 260 … 1 400 | 1 … 6 | −3 … 10 |
Джерела:
- Патент FR1035379 (A): Bernard Epsztein, ’’Backward flow travelling wave devices’’, опубліковано 1959-03-31
- Патент US2985790 (A): Rudolf Kompfner, ’’Backward-Wave Tube’’, 1951-05-17, (Google Patents)