Рупорний опромінювач Шварцшильда
Рисунок 1: Поетапне зображення складання рупорного опромінювача Шварцшильда. Місця згину утворюють відбивачі й у кінцевому вигляді мають поперечний переріз вигинів хвилеводу.
Рисунок 1: Поетапне зображення складання рупорного опромінювача Шварцшильда.
Місця згину утворюють відбивачі й у кінцевому вигляді мають поперечний переріз
вигинів хвилеводу.
a) форма листа;
b) зігнутий лист;
c) розрізаний лист зі встановленими відбивачами;
d) вигляд збоку варіанта c).
Рупорний опромінювач Шварцшильда
Система рупора Шварцшильда є різновидом антени Кассегрена, яка задовольняє синусну умову Аббе. Завдяки цьому підвищується точність антени поза напрямком головного променя. Рупорний опромінювач типу Шварцшильда має більший увігнутий вторинний відбивач і менший опуклий первинний відбивач. Обидва відбивачі розташовані всередині складеного рупорного опромінювача. На відміну від антени Кассегрена, відбивачі є не геометричними конічними перерізами, а трансцендентними кривими. Під час роботи лише в напрямку головного променя ця антена майже не має переваг перед антеною Кассегрена. Однак за швидкого електронного відхилення променя вона забезпечує сприятливіші умови. Проєктування поверхонь відбивачів потребує складної обчислювальної процедури. Воно залежить від ширини променя та кута сканування. Рупорний опромінювач Шварцшильда живиться від кількох менших опромінювачів. Потужність передавача розподіляється між ними за допомогою так званого перемикача типу «органні труби» (англ.: Organ-Pipe Scanner).
Оскільки дугоподібні ділянки всередині рупорного опромінювача, що виконують функцію відбивачів, не є простими конічними перерізами, їх виготовлення та дотримання необхідних допусків є дуже складними. Тому ця система майже не набула поширення. Імовірно, єдиною моделлю, що виготовлялася серійно, була антена радіолокатора керування вогнем AN/MPG-1, розробленого під час Другої світової війни в MIT Radiation Laboratory і згодом виготовлюваного компанією Bendix. Його антена з рупорним опромінювачем Шварцшильда має ширину діаграми 0,55° за азимутом і 3° за кутом місця. Діаграма спрямованості відхиляється за допомогою двигуна та редуктора зі швидкістю чотири оберти за секунду й охоплює сектор 10,2°.
Рупор Шварцшильда названо на честь телескопа Шварцшильда, розробленого 1905 року німецьким астрофізиком Карлом Шварцшильдом (*1873 – †1916).
Джерела:
- R. C. Hansen: ’’Microwave Scanning Antennas. Volume 1: Apertures’’ New York, New York; London, England: Academic Press, Inc., 1964, ISBN 9781483260631, с. 123 (онлайн-перегляд)
- W. Cady et al. ’’Antennas, Scanners, and Stabilization’’, у L. de Ridenour et al: ’’Radar System Engineering’’ Mc Graw-Hill, New York, 1947, розділ 9, с. 297