SE
Опис радіолокаційного комплексу, тактико-технічні характеристики
| Основні параметри радіолокатора | |
|---|---|
| Діапазон частот випромінювання: | 3 GHz
(«S») |
| Період повторення імпульсів: | |
| Частота повторення імпульсів: | |
| Тривалість імпульсу (τ): | |
| Iнтервал приймання | |
| Iнтервал спокою | |
| Пікова потужність: | 50 kW |
| Середня потужність: | |
| Інструментальна дальність: | 12 NM (≙ 22 км) |
| Роздільна здатність по дальності: | |
| Точність вимірювання координат:: | ± 100 m; ± 2° |
| Ширина променя: | |
| Відбитих від цілі імпульсів: | |
| Частота обертів: | |
| Середній наробіток між відмовами (MTBCF): | |
| Середня тривалість відновлення (MTTR): | |
SE
SE — це морський розвідувальний та навігаційний радар для невеликих суден, що працював у S-діапазоні (позначення IEEE) або E/F-діапазоні (позначення НАТО).
Антена складалася з прямокутного вирізу з параболічного рефлектора із заокругленими кутами шириною 58½ дюймів (≙ 1,5 м) і створювала веерну діаграму. Радар був оснащений індикатор дальності і мав інтерфейси для пристроїв ідентифікації (IFF). У передавачі використовувався магнетрон.
Радар був розроблений приблизно в 1943 році і використовувався на допоміжних суднах на тихоокеанському театрі військових дій.