AA NO 3 MK 7
Опис радіолокаційного комплексу, тактико-технічні характеристики
Рисунок 1: AA NO 3 MK 7

| Основні параметри радіолокатора | |
|---|---|
| Діапазон частот випромінювання: | 3 000 … 3 120 МГц
(«S») |
| Період повторення імпульсів: | |
| Частота повторення імпульсів: | 1 500 Hz |
| Тривалість імпульсу (τ): | 0,55 µs |
| Iнтервал приймання | |
| Iнтервал спокою | |
| Пікова потужність: | 200 кВт |
| Середня потужність: | 75 Вт |
| Інструментальна дальність: | 60 км |
| Роздільна здатність по дальності: | |
| Точність вимірювання координат:: | |
| Ширина променя: | |
| Відбитих від цілі імпульсів: | |
| Частота обертів: | |
| Середній наробіток між відмовами (MTBCF): | |
| Середня тривалість відновлення (MTTR): | |
AA NO 3 MK 7
AA NO 3 MK 7 була радаром управління вогнем, що працював в S-діапазоні (позначення IEEE) або F-діапазоні (позначення НАТО) для зенітних гармат калібру 90 мм.
Симетричний параболічний рефлектор живився від диполя. РЛС могла працювати у двох режимах: Супровід цілі конічним скануванням з обертовим диполем і спіральним самонаведенням з нерухомим диполем.
Радар був розроблений приблизно в 1955 році і побудований за ліцензією італійською компанією FIAR, попередницею Contraves. Він перебував на озброєнні приблизно до 1968 року.