СОН-9
Опис радіолокаційного комплексу, тактико-технічні характеристики
Рисунок 1: СОН-9
| Основні параметри радіолокатора | |
|---|---|
| Діапазон частот випромінювання: | 2 700 … 2 860 МГц
(«S») |
| Період повторення імпульсів: | |
| Частота повторення імпульсів: | 1 875 Hz |
| Тривалість імпульсу (τ): | 0,5 мкс |
| Iнтервал приймання | |
| Iнтервал спокою | |
| Пікова потужність: | 250 кВт |
| Середня потужність: | |
| Інструментальна дальність: | 60 км |
| Роздільна здатність по дальності: | |
| Точність вимірювання координат:: | |
| Ширина променя: | |
| Відбитих від цілі імпульсів: | |
| Частота обертів: | |
| Середній наробіток між відмовами (MTBCF): | |
| Середня тривалість відновлення (MTTR): | |
СОН-9
СОН-9 „Гром-2“ (абревіатура від рос. Станция орудийной наводки, позначення НАТО: Fire Can) – радіолокаційна станція стеження за цілями S-діапазону для управління вогнем батареї зенітних гармат. Параболічна антена мала діаметр 1,5 м. Вона була дещо меншою, ніж у попередника, СОН-4, через що дальність дії дещо погіршилася.
Радіолокатор була розроблена в 1955 році і перебувала на озброєнні Радянської Армії приблизно до 1980 року.