Argos 5000D
Опис радіолокаційного комплексу, тактико-технічні характеристики
Рисунок 1: Argos 5000D
| Основні параметри радіолокатора | |
|---|---|
| Діапазон частот випромінювання: | 1 250 … 1 350 МГц
(«L») |
| Період повторення імпульсів: | |
| Частота повторення імпульсів: | 330 Гц |
| Тривалість імпульсу (τ): | 6 мкс |
| Iнтервал приймання | |
| Iнтервал спокою | |
| Пікова потужність: | 5 МВт |
| Середня потужність: | 10 кВт |
| Інструментальна дальність: | 250NM (≙ 450 км) |
| Роздільна здатність по дальності: | 150 м |
| Точність вимірювання координат:: | |
| Ширина променя: | 1,5° |
| Відбитих від цілі імпульсів: | 14 |
| Частота обертів: | 6 об/хв |
| Середній наробіток між відмовами (MTBCF): | |
| Середня тривалість відновлення (MTTR): | |
Argos 5000D
Argos 5000D – це морська РЛС дальньої розвідки і цілевказування, що працює в L-діапазоні.
Антена являла собою параболічний рефлектор з одним вигином, що живився вертикальною решіткою з горизонтально поляризованих диполів. Рефлектор також використовувався для інтегрованої системи IFF. В якості підсилювача потужності в передавачі використовувався стабілітрон, а потім амплітрон. Сигнал передавався кодом Баркера з 5 або 7 кодовими елементами по 0,9 мкс кожен. Радар мав дуже сучасну на той час систему селекція рухомих цілей (СРЦ ), яка також була здатна компенсувати власну швидкість корабля і придушувати перешкоди від морських хвиль. На великій дальності можна було увімкнути систему Dicke-Fix.
У 1965 році була встановлена менша антена з меншим вітровим навантаженням. Радар був виведений з експлуатації в середині 1970-х років.