Схема «Dicke-Fix»
Схема «Dicke-Fix» являє собою частину тракту обробки радіолокаційного сигналу і призначена для покращення відношення «сигнал-шум». Вона використовувалась у застарілих тепер системах радіоелектронного захисту (РЕЗ).
Така схема обробки радіолокаційного сигналу структурно реалізується у підсилювачі проміжної частоти. Метод був удосконалений у 1960-х Робертом Діке (Robert Dicke) з Телекомунікаційного інституту оборонних досліджень у Оттаві (Defence Research Telecommunications Establishment, Ottawa).
Структурна схема, яка реалізує даний метод, представлена на Рисунку 1. За широкосмуговим підсилювачем слідує обмежувач, після якого сигнал обробляється у вузькосмуговому узгодженому підсилювачі ПЧ. Дана схема ослаблює занадто довгі сигнали (пасивні перешкоди) і занадто короткі сигнали (шумові викиди та активні імпульсні перешкоди).
Метод «Dicke-Fix» був розроблений спеціально для захисту приймача від шумових перешкод, а також від перешкод, джерелом яких є вузькосмугові імпульсні передавачі. Метод «Dicke-Fix» був використаний, наприклад, у радіолокаторі протиповітряної оборони MPR.
Рисунок 1. Структурна схема підсилювача ПЧ, що реалізує метод «Dicke-Fix»
Рисунок 1. Структурна схема підсилювача ПЧ, що реалізує метод «Dicke-Fix»
Рисунок 1. Структурна схема підсилювача ПЧ, що реалізує метод «Dicke-Fix» (Використовуйте віртуальний осцилограф за допомогою вказівника «миші» для перегляду сигналів у контрольних точках КТ1 … КТ5)
Импульсы помех
Рисунок 2: Діаграми на блок-схемі
Основна конфігурація схеми включає в себе широкосмуговий підсилювач-обмежувач проміжної частоти, за яким слідує підсилювач проміжної частоти з оптимальною смугою пропускання. Рівень обмеження встановлюється заздалегідь приблизно по піковому рівню шумів приймача, ширина смуги пропускання може міняться в межах від 10 до 20 МГц, залежно від обстановки перешкод. Завдяки цьому рівень хибних тривог стабілізується у всьому діапазоні частот. Обробка радіолокаційних сигналів за методом «Dicke-Fix» забезпечує хороше придушення перешкод, які переналаштовуються за частотою (10 … 500 МГц), зазвичай порядку від 20 до 30 дБ, без суттєвого погіршення чутливості.
Сигнали відлуння, що мають очікувану смугу частот (тобто очікувану тривалість), мають на виході фільтрів амплітуду більшу, ніж шум або імпульсні перешкоди. Завдяки цьому, перешкоди (шум та імпульсні перешкоди) усуваються на наступному етапі — під час порогової обробки.
Однак приймач зі схемою «Dicke-Fix» виявляється не таким ефективним у випадку застосування противником потужних сигналів неперервного випромінювання (і перешкод з повільним переналаштуванням за частотою), оскільки вони призводять до перевантаження приймача.
Слово «Fix» у назві методу вказувало на те, що метод є виправленням проблеми, що виникла (англ. to fix — виправляти) і має бути замінений чимось більш досконалим. У теперішній час метод «Dicke-Fix» не використовується у сучасних радіолокаторах, особливо в тих, де реалізована допплерівська обробка. Це означає, що даний метод не становить інтересу для більшості радіолокаційних застосувань.