AN/SPQ-8
Опис радіолокаційного комплексу, тактико-технічні характеристики
Рисунок 1: AN/SPQ-8


| Основні параметри радіолокатора | |
|---|---|
| Діапазон частот випромінювання: | 5 400 … 5 900 MHz
(«C») |
| Період повторення імпульсів: | |
| Частота повторення імпульсів: | |
| Тривалість імпульсу (τ): | |
| Iнтервал приймання | |
| Iнтервал спокою | |
| Пікова потужність: | |
| Середня потужність: | |
| Інструментальна дальність: | |
| Роздільна здатність по дальності: | |
| Точність вимірювання координат:: | |
| Ширина променя: | |
| Відбитих від цілі імпульсів: | |
| Частота обертів: | |
| Середній наробіток між відмовами (MTBCF): | |
| Середня тривалість відновлення (MTTR): | |
AN/SPQ-8
Радар AN/SPQ-8 був у середині 1960-х років високоточним радаром стеження за цілями, що працював у С-діапазоні (позначення IEEE) або G-діапазоні (позначення НАТО) для вимірювання телеметричних та польотних даних, який використовувався ВМС США та НАСА для стеження за космічними апаратами під час їхнього повернення в атмосферу та для підтримки місій «Аполло».
Було побудовано лише два таких радари, які встановлювали на кораблях USNS Watertown (T-AGM 6) та USNS Huntsville (T-AGM 7). Пізніше ці радари замінили на більш сучасні AN/FPS-105.